Щороку   10  грудня  міжнародне  співтовариство  відзначає  День  прав  людини. Саме  цього  дня  у  1948  році  Генеральна  Асамблея  ООН  прийняла  Загальну  декларацію  прав  людини, яка  є  основою  міжнародних  стандартів  у  сфері  прав.

До тижня права у Тростянецькому міськрайонному управлінні  юстиції  та центральній  районній  бібліотеці з  8 по 13 грудня  проходив  тиждень  права по темі «Права  і  свободи  людини  і  громадянина в  Україні».

10  грудня   в  День  прав  людини  в  Тростянецькому  міськрайонному    управлінні юстиції відбулось засідання  круглого столу «Національна  стратегія  з  прав  людини  і  вдосконалення діяльності  держави  щодо  утвердження  та  забезпечення   прав  і  свобод  громадян  в  Україні».

Начальник  міськрайонного   управління   юстиції  Красножон  Тетяна  Володимирівна   проінформувала  учасників  круглого  столу  про  те, що  в  березні  2015 року  Президент  України  підписав  Указ  про  затвердження  Національної  стратегії  у  сфері  прав  людини. Стратегія  спрямована  на  об’єднання суспільства навколо розуміння цінностей прав і  свобод  людини, які  захищаються  на основі принципу рівності та без дискримінізації. Удосконалення  системи  захисту  прав  і  свобод  людини  здійснюватиметься  з  урахуванням  як  вітчизняного  досвіду  так  і  напрацьованих  та  апробованих  міжнародною  спільнотою  засад  і  принципів.

Провідний  бібліотекар  відділу  обслуговування  ЦРБ  Барчук  Оксана  Володимирівна  ознайомила  присутніх  із  планом  роботи  Центральної  районної  бібліотеки  до  тижня  права.

В  рамках  тижня  для  різних  груп  користувачів  в  читальній  залі  було  проведено заходи: День  інформування «Права  людини: ідеї, норми  та  реалії», годину  правової  освіти «На  паралельних  дорогах: права  і  обов’язки», бесіду «Великі права маленької  людини». Для  учасників  круглого  столу  бібліотекар читального залу провела коментований  перегляд  літератури «Права  і  свободи  людини».

  В  читальному  залі  ЦРБ  оформлений  куточок  юридичної  літератури «Право  від А до Я», де всі бажаючі можуть скористатися юридичною  літературою   будь – якого  спрямування.

При  відділі  обслуговування  ЦРБ  в  читальному  залі  працює  спільна  громадська  приймальня  Тростянецького  міськрайонного  управління  юстиції  та ЦРБ  по  наданню  безоплатної  правової допомоги  жителям  Тростянеччини.

Творчий доробок Михайла Старицького

Михайло Старицький належить до тих постатей в історії вітчизняної культури, які викликають подив і шану розмаїттям свого таланту: він увійшов в історію як поет і драматург, прозаїк і перекладач, організатор театральної справи — режисер, актор, керівник театральних труп, активний громадський діяч.

Творчість М.Старицького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літератури, у зміцненні в нашому письменництві реалізму.

До 175-річчя з дня  народження відомого українця , кафедрою юнацтва районної бібліотеки  в ЗОСШ №1-гімназія для учнів 10-го классу, було проведено усний журнал « Творчий доробок Михайла Старицького».

З вступним словом до учнів звернулася вчитель української мови та літератури Раїса Тиндиринда.

 З біографією класика та його драматургією  присутніх ознайомила працівник читального залу Лариса Білоус . Адже Михайло Старицький написав близько 30-ти п'єс. Завдяки корифею український театр зумів вирватись із «горілчано-гопачної» театральщини, розширив  коло тем: історія України — «Оборона Буші», «Маруся Богуславка»,  «Богдан Хмельницький», соціально-психологічна драма  "У темряві", життя інтелігенції — «Не судилось», філософська тематика — п'єса «Талан», соціальне-побутова  «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», драматична поема "Остання ніч".

Проте ім'я М. Старицького ми звикли пов'язувати саме з розвитком українського театру. Досить згадати, що саме завдяки Старицькому в 1883 р. з'являється перша професійна об'єднана українська трупа, де працювали М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Садовський, М. Заньковецька, М. Садовська-Барілотті.

Про поетичну творчість та мало відому прозу  Михайла  Старицького розповіла провідний  бібліотекар кафедри юнацтва Анастасія Ліпніцька.

 Серед письменницького доробку М. Старицького окреме місце належить поетичній спадщині, яка охоплює майже 40 років його життєвого й творчого шляху. Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів. Донині полонить українців своєю мелодикою й чарівністю поезія М. Старицького «Виклик», більше відома за її першим рядком «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…». Її як арію М. Лисенко використав у своїй опері «Утоплена».

Творчість Старицького ще чекає ґрунтовного об'єктивного дослідження. "Немає сумніву, що таке дослідження, - писав академік О. Біленький, - необхідне не тільки для пізнання письменницької індивідуальності Старицького, але й для історії, цілого періоду української літератури, українського театру, української громадськості".

10 грудня в районній бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників «Діяльність та розвиток  бібліотеки у річних планах і звітах».

Зі вступним словом до учасників семінару звернулась директор ЦРБ М.Дереш, яка окреслила пріоритетні напрямки діяльності бібліотек в умовах децентралізації.

Бібліотеки можуть не вижити в умовах пропонованої владою децентралізації. Багато закладів, за рішенням громади, можуть бути «оптимізовані», в тому числі й закриті. Насамперед це стосується бібліотек у сільській місцевості. Тому бібліотеки мають переходити від роботи у форматі «книгосховища» до формату «інформаційно-культурного центру для громади».

Методист О.Діденко надала методичні поради за календарем знаменних дат та приділила більше уваги електронній звітності форми 6-НК за програмою ЕСMаР та уже традиційному звіту про основні показники роботи бібліотек, написанню пояснювальної записки.

Пам’яті мільйонів українських селян, котрі загинули мученицькою смертю від голоду, пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої з трагедій ХХ століття, сьогодні присвячуються книги, народжені після десятиліть мовчання. Вони є підмурком всенародного пам’ятника трагічної історії українського народу.

   

Тим вічним болем жили і живуть сьогодні українці.

Четверта  неділя  листопада в Україні вшановується  як  День  пам’яті жертв  голодоморів  та  Всеукраїнської  акції  «Засвіти свічку».

Проходять  роки, але  людська пам`ять  не  може   забути  страшних  років  голоду, коли безневинні  люди  помирали  голодною  смертю,  у  мирний  період, на  найродючішій  землі  у  світі. Мільйони  загиблих, мільйони  ненароджених, мільйони  вражених  голодним  страхом – ось  що  таке  український  геноцид  першої  третини  ХХ  століття.

Хотіла б того  чи  ні  світова  людність, але  злочин  проти  українського  народу  не  залишив невразливими жодного  народу і жодної  країни і  в  Європі  й  на  інших  континентах. У  цій  національній  катастрофі  Україна  втратила  більше  10  мільйонів  людських  життів.

Знову  і  знову  Україна  засвічує  свічки  пам`яті  загиблим  під  час  голодоморів 1921-1922, 1946-1947, геноциду Українського народу 1932-1933 років.

 Кожен  із  нас  підносить  вогонь  до  гнотика  сумної свічки, бо  немає  в  Україні  роду, немає  сім`ї  над  якими  не  тяжів  би  тягар тих голодоморів.

 28 листопада  Україна  та  весь  український  народ  низько  схилить  голови  в  данину  пам` яті по  безневинно  загиблим  від  голодоморів.

 З  цієї  нагоди  відділом обслуговування центральної  районної  бібліотеки,  спільно  з  учителем  історії  загальноосвітньої школи №2  Маснюк  Світланою Олександрівною, провели  реквієм - пам`яті «Українська  голгофа  голоду» з учнями старших класів.

Про національну трагедію України - голодомор 1932-1933 років, про  голод у Тростянецькому  районі, за свідченнями очевидців, вразили  всіх  присутніх.

В  нашому  районі  під  час  голодомору  1932-1933 років  померли:   в  1932 році – 2060  чол., в  1933 році -  7086 чол. (за книгою І.Шульги «Голод  на  Поділлі»).

Про  трагічні  сторінки  голодомору  свідчить  «Книга  пам`яті  жертв  Голодомору  1932 -1933 років на Тростянеччині». У книзі читач знайде  задокументовані  свідчення  очевидців, опрацьовані  архівні  документи, списки  загиблих, а також статистику смертності під час Голодомору у  Тростянецькому районі.

Провідний  бібліотекар відділу обслуговування Оксана Барчук провела  бібліографічний огляд документальних і художніх книг, які розкривають  секретні  документи  з  архівних  фондів і  тему голодомору  в  українській  художній літературі.

Світла пам`ять безневинно  загиблим  душам  голодомору, а  прийдешнім  поколінням  ніколи  не знати  голоду.

На  знак  вшанування  відваги, сили  духу  і  стійкості  громадян, які  віддали  своє  життя  під  час  Революції  Гідності (листопад 2013 -  лютий  2014 року), захищаючи  ідеали  демократії, відстоюючи  права  і  свободи  людини, європейське  майбутнє  України Указом  Президента  України  встановлено  щорічне  відзначення  21  листопада Дня  Гідності  і Свободи.

В  залі  Тростянецької  СЗШ І-ІІІ ст. №2  зібралися  учні  школи, вчителі, працівники центральної районної бібліотеки, районного краєзнавчого  музею, учасники  АТО - колишні  випускники  школи: Володимир Сокиринський, Микола Коваленко, Андрій Дохненко, Анатолій Дубок та Сергій Дубок, Олександр Яковишин, Олег Прокопенко.

Урок  мужності «Навіки  слава Україні, героям  слава  навіки»  присвячений  подіям, які  відбувалися  і  відбуваються  на  теренах  нашої  України,  розпочала  вчитель  історії Маснюк Світлана Олександрівна.

Слайд-презентацію «Гідні пам’яті поколінь» присвячену нашим  воїнам – землякам  які  пройшли  Майдан, воювали  і  воюють  сьогодні на Сході України, підготувала   провідний бібліограф бібліотеки Оксана Слободяник.

 Із  зверненням  до  присутніх виступив учасник антитерористичної операції Олександр Яковишин, який подякував учням та вчителям за  підтримку, розуміння, допомогу  яку  надає  школа  воїнам  АТО.

Презентацію  книг  «Небесна сотня», А.Мухарський «Майдан. Революція духу», Є. Магда «Гібридна  війна: вижити і перемогти» провела провідний бібліотекар відділу  обслуговування ЦРБ Оксана Барчук.

 Під час  уроку  мужності  звучали  патріотичні  пісні  та  вірші  у виконанні  Яковишиної Софії, Цвігун Анастасії, Солодовнікової Владислави, Білик Анни, Яковишиної Даші, Цуцмана  Артура  та  багатьох  інших.

Олена Друмарецька, зберігач фонду районного краєзнавчого музею, представила частини розірваних снарядів від градів, якими бойовики  бомблять наших солдатів в зоні  АТО.

Хвилиною  мовчання  присутні вшанували пам`ять про героїв, які  загинули на Сході нашої країни. Ольга Середа, заступник директора по виховній роботі, разом  з  учнями подякували героїв - «атовців»  за  мужність, відвагу, вручили  їм  квіти  та  обереги які виготовили самі.

Герої  не  вмирають, герої завжди  живі.

В Інтернет – центрі районної бібліотеки організований фото – перегляд "Шлях до Свободи" присвячений подіям на Майдані в листопаді 2013 – лютому 2014 років.

Книга та читання – комплексна проблематика, яка цікавить соціологів, книговидавців та бібліотечних фахівців. 29 жовтня цій темі був присвячений проблемний семінар «Бібліотека, як середовище розвитку і впливу на читацькі вподобання дітей та юнацтва». Від методиста бібліотекарі одержали методично – практичні поради на підтримку іміджу дитячого та юнацького читання, заповнювали анкети бібліотечного працівника «Книга. Читання. Бібліотека».

Аналіз анкет показав, що 84% бібліотекарів погоджуються з твердженням, що зараз стали менше читати і назвали відсоток мешканців регіону які читають – він склав 40%. Основною причиною зменшення відвідуваності бібліотек являється не задоволення фондів бібліотек читацьким запитам. Цю думку виразили 79% бібліотекарів. Перспективи розвитку бібліотек пов’язують з універсальністю фондів 47.3%, наявністю доступу до мережі Інтернет – 63%.

Консультації: «Роль бібліотеки по формуванню естетичних смаків молоді» провела провідний бібліотекар кафедри юнацтва А.Ліпніцька. «Дитина та книга: у пошуках вічних істин» – завідуюча філією – бібліотекою для дітей Т.Стрілець. Провідний бібліотекар читальної зали філії – бібліотеки для дітей Н.Супрун презентувала слайд – огляд «Масові форми роботи: ключ до майстерності», а провідний бібліотекар відділу обслуговування О.Барчук зробила літературну дегустацію «Книжковий сад для юнацтва».

До  Всеукраїнського  дня  бібліотек  відділом  обслуговування  центральної  районної  бібліотеки  проведено  День  відкритих  дверей.

Зі  святом  бібліотеку,  найперше,  привітали  працівники  районного  Будинку  культури. Піснями, жартами, чудовими  побажаннями  задали  гарного  святкового  настрою. Не  забули  свою  бібліотеку  привітати  і  користувачі  та  колеги. 

Михайло  Яровий, найстарший  читач,  поет, член літературно – мистецького  об’єднання «Джерело»  присвятив  вірш  працівникам  бібліотеки  і  особисто  його  прочитав.

Найбільш  цінним  подарунком  для  працівників  бібліотеки  є  те, коли  її  поріг  переступають  нові  читачі. От  і  сьогодні,  в  день  свята,  до бібліотеки  на  традиційні  «Вересневі  зустрічі» завітали  учні  9 –го класу Тростянецької  СЗОШ І-ІІІ ст. №2   із  класним  керівником, активним  читачем  бібліотеки  Пунько  Лесею  Сергіївною. 

Працівники  бібліотеки  Барчук Оксана  Володимирівна, Ліпніцька  Анастасія  Іванівна, Білоус  Лариса  Андріївна  розповіли  учням  про  історію  створення бібліотеки,  книжкові  фонди, ознайомили  з  правилами  користування  бібліотекою, роботою  читального  залу  та  абонементу. Презентували  нові  книги  українських  авторів, провели екскурсію  бібліотекою.

Кафедра  юнацтва  поповнилася  22 –ма   новими  користувачами, які тут же  взяли  читати нові  цікаві  книги. І  ми  сподіваємось, що  вони  стануть  активними  читачами  бібліотеки.

То ж  зі  святом  тебе,  Бібліотеко!

Зі  святом  вас, наші  читачі!

Партизанські краї: Події  та  факти  історії.

Відповідно до  Указу  Президента  України про  відзначення  в  Україні  22 вересня  Дня  партизанської   слави, щорічно  з  безмежною  вдячністю  і  земним поклоном вшановуємо мужність, самовідданий подвиг ветеранів  антифашистського  опору – партизанів  та  підпільників.

Партизанська  боротьба  в  тилу   окупаційних  військ  стала  важливим  стратегічним  чинником. Партизани по суті  створили «Другий  регулярний  фронт»  і  боротьбу проти  них  нацисти  розглядали, як  бойові  дії  на  фронті.

Партизанський  рух  на  окупованій  території  України  розгортався  під  впливом  двох  чинників: природного  прагнення  громадян  протидіяти  вторгненню  ворога  й  організаційних зусиль  органів  влади, які  перед  відступом  створювали  підпільно – партизанську  мережу  з  відповідними  органами  управління: підпільними  райкомами, міськкомами  і  обкомами КП(б) У.

Підпільники  та  партизани  роззброювали  невеликі  групи  ворога, що  відступав, перешкоджали  окупантам  вивозити хліб, худобу, машини, а  також  охороняли  склади,  мости  та  інші  важливі  об’єкти  в  населених пунктах.

22  вересня  відділом обслуговування центральної  районної  бібліотеки  спільно  з районним краєзнавчим  музеєм  і  при  активній  підтримці Благодійного  фонду «Добродар»  було  проведено  урок  історії «Партизанські  краї: Події  та  факти історії». Захід проходив в музеї.

Перед  учнями  9-го  класу Тростянецької ЗОШ №2 виступили:   вчителька історії Світлана Маснюк, Голова Ради районної організації  ветеранів  України Микола Мельник, ветеран війни, учасник бойових дій Дмитро Паламарчук.

У своїх виступах вони висвітлили  роль  та  значення  партизанського  руху під час Другої світової війни. Провідний бібліотекар відділу обслуговування  Оксана Барчук   розповіла  про  підпільні  організації, які діяли на території  Тростянецького  району в 1941-44рр.  Голова  Благодійного  фонду «Добродар» Ігор  Хміль поєднав  події  партизанського  руху  Другої  світової  війни  із  сьогоднішніми  подіями, які  відбуваються  на  сході  України. Він  подякував  ветеранам  війни, учням за  те, що  своєю  пам’яттю шанують  подвиги людей, які боролись та борються  за  нашу незалежність. 
Біля  музейної  експозиції про партизанський рух та підпільні групи на Тростянеччині провела екскурсію директор  музею Людмила Шамраєнко.

Ветерани  війни  М. Мельник  та  Д. Паламарчук  поклали  квіти  до  пам’ятника  загиблим  воїнам  у  роки  Другої  світової  війни.

Як знімався фільм

«Тіні забутих предків»

Цьогоріч в Україні відзначають 50-річчя прем'єри фільму "Тіні забутих предків". Але й самі «Тіні» постали з ювілею. Кінострічку було присвячено 100-річчю від дня народження Михайла Коцюбинського.

Коцюбинський закохався в Карпати в 1910-му. Параджанов — у 1963-му. Гуцульщина і Коцюбинський дали українській літературі виняткову повість. Гуцульщина і Параджанов народили цю «правдиву казку гір» вдруге — як знаковий для українського кіно фільм.

Як знімався фільм?

«Все, що бачите на екрані, було насправді. Так, як плачуть гуцули, ніхто не може плакати. Це був рік життя, прожитого біля вогнища, біля джерела натхнення», — говорив Параджанов.

Для зйомок вибрали Верховину — колишнє Жаб'є. Параджанов одразу ж захотів побачити Карпати з найвищої точки. Отож, символічним карпатським хрещенням став підйом на Говерлу. Вивчав Гуцульщину щомиті. Їздив на весілля й похорони, в музеї та церкви. Збирав і речі. Зібрав «цілий музей»: згарди, пацірки, хрести, бартки, а також — ікони (народний примітив).  Дуже багато речей Параджанову дарували. 

Жили у Верховині. Знімали також і по селах. Основний об'єкт — обійстя Палійчуків — знайшли в Криворівні. То була давня (справжня гуцульська) гражда. Ще жила газдиня, столітня Параска Харук, що в юності товаришувала з Іваном Франком. 

Бурю з Мольфаром знімали в Соколівці, пошуки потоплениці — в Бистриці. А Марічку-потопленицю — у крутіжу Рибниці на околиці Косова.

Єдиний у центрі Верховини будинок в гуцульському стилі знаходиться на вул. Гуцульського повстання, 50. Саме тут, біля підніжжя пагорба Глифи, цілий рік прожив Параджанов.

У хаті, збудованій 1930 року, жило тоді подружжя Петра та Євдокії Сорюків. Прямо з ганку — вхід до кімнати, де жили газди, а наліво — тимчасове помешкання постановника «Тіней». Там — кімната-музей фільму. Основні експонати — фотографії.

«Параджанов жив, як член сім'ї. Разом їли, ніколи один від одного не замикалися. Параджанов, чим міг, допомагав у господарці. Щовечора розпитував про гуцульський побут та звичаї. І завжди рахувався, працюючи над фільмом, із порадами та корективами своїх газдів,» — розповідає Василь Хімчак, внук Сорюків.

За спогадами господарів, Параджанов був чоловіком простим, доступним і невибагливим. Страшенно любив гуцульські страви: бануш, гуслінку, бурищеники, манюні голубці з квасної капусти. 

Серед гуцулів Параджанов завжди тримався, як серед своїх, без найменшої зарозумілості. Любив бувати на полонині (ближче до вітру і неба), їсти з вівчарями кулешу з бринзою, жартувати, розповідати смішні історії. 

Гуцулів у фільмі зіграли самі гуцули. Масовки, натуральні кадри праці горян, спів і музика — все це внесло особливий шарм автентики, правдивий дух Гуцульщини. Химку зіграла гуцулка з-під Магурки. Звуковий ряд — голос самого народу. Микола Шатрук співав гуцульські співанки. Капела під керівництвом скрипаля Василя Грималюка (Могура) грала гуцульські мелодії.

Параджанов поповнив ритуал гуцульських весіль ще одним атрибутом — ярмом. У сцені «Одруження» Івана з Палагною єднає ярмо (те, у якому ходили воли). Режисер-постановник згадував, що підказала це гуцульська коломийка про нерівний шлюб, як чоловік впряг жінку в ярмо. І гуцули не лише виконали його «так само серйозно й красиво, як свої істинні обряди», але й ввели в побутування.

Про людей.

Іванові Миколайчуку фільм змінив прізвище. Справжнє — Николайчук. Актор переінакшив його тоді, коли готувалися титри. Так і залишилося — Миколайчук.

Один із найгармонійніших творів українського кіно знімався досить драматично. За «недисциплінованість» і «відставання від плану» Параджанов отримав 3 догани. Творчі конфлікти з Іллєнком мало не закінчилися його від'їздом разом з дружиною (Ларисою Кадочниковою). Але... мистецтво перемогло.

На прем'єрі «Тіней» (4 вересня 1965 р. в новому київському кінотеатрі «Україна») відбувся перший повоєнний акт політичної непокори. Виступив Іван Дзюба із закликом проти арештів української інтелігенції. Його підтримали В'ячеслав Чорновіл та Василь Стус. Дальшу демонстрацію протестів припинила служба безпеки.

Про фільм.

Фільм за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. Знімався в 1963-64 рр. Київською кіностудією ім. О. Довженка.

Була «відлига» 60-х рр., друге українське відродження. Над фільмом працював потужний творчий колектив, «люди великої творчої міри» (І. Дзюба). Режисер-постановник — Сергій Параджанов, оператор — Юрій Іллєнко, художник — Георгій (Юрій) Якутович, композитор — Мирослав Скорик, актори — Іван Миколайчук (Іван), Лариса Кадочникова (Марічка), Тетяна Бестаєва (Палагна), Спартак Багішвілі (Мольфар). Автор сценарію — закарпатський письменник Іван Чендей, у співавторстві з С. Параджановим.

У жовтні 1964 р. стрічку запустили на екрани — до 100-річчя М. Коцюбинського, що відзначалося 17 вересня 1964 р.

У 1965 р. на Міжнародному кінофестивалі «Південний хрест» (Мар-Дель Плата, Аргентина) фільм одержав золоту медаль та приз ФІПРЕССІ за колір, світло й спецефекти.

«Тіні» отримали ще десятки призів на різних кінофестивалях. Зокрема, Кубок Фестивалю фестивалів у Римі (1965), Премію Британської кіноакадемії за кращий зарубіжний фільм (1966), Золоту медаль за режисуру міжнародного кінофестивалю у Салоніках, Греція (1966).

У 1991 р. Державної премії України ім. Т. Шевченка удостоєно С. Параджанова (посмертно), Ю. Іллєнка, Л. Кадочникову, Г. Якутовича. 

Тростянецька районна бібліотека та філія – бібліотека для дітей організували перегляди літератури «Тіні незабутих предків». Тож, більше дізнатися про фільм та перечитати твір М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», ви зможете у фондах районної бібліотеки.

29 липня в Інтернет-центрі районної бібліотеки відбувся  вебінар  для демобілізованих учасників АТО на тему: «Державні соціальні гарантії військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції», в рамках республіканської наради Державної служби зайнятості. 

Захід організовувався Вінницьким обласним центром зайнятості спільно з Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. К.А.Тімірязєва із залученням бібліотек Вінницької області.

Учасники вебінару в режимі онлайн  спілкувалися з Михайлом Бардином – юристом, головою правління Громадської правозахисної організації «Подільський центр прав людини». Він розповів про права та пільги для учасників АТО та членів їх сімей, а саме детальніше зупинився на таких питаннях:

1. Хто вважається ветераном війни. Порядок отримання статусу учасника бойових дій.

2. Пільги учасникам бойових дій.

3. Порядок отримання статусу «член сім’ї загиблого».

4. Пільги членам сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни/учасників бойових дій.

5. Оскарження незаконних дій військового керівництва. 

.

23 липня  в читальній залі районної  бібліотеки, відділом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Великий князь Київський Володимир Святославович - творець середньовічної європейської держави Руси-України». 

В засіданні брали участь заступник голови райдержадміністрації Віктор Задорожний,  заступник голови  районної ради Віктор Тарасенко, священнослужителі смт. Тростянець, с.Четвертинівки, с.Капустяни, с.Глибочка,  начальники відділів райдержадміністрації, засоби масової інформації, члени літературного об’єднання «Джерело», працівники бібліотеки, відділу освіти, керівник соціальних проектів благодійного фонду «Добродар» Л.Стефаненко. 

Відкрив  засідання «круглого столу» заступник голови райдержадміністрації Віктор Задорожний, який зазначив, що  25 лютого 2015 року Президентом України підписано Указ «Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України». Так, за дорученням голови обласної державної адміністрації по всій території Вінницької області ще з квітня проводились та проводяться ряд заходів із вшанування світлої пам’яті князя Київського Володимира Великого.

Питання  «Князь Володимир як реформатор Русі. Значення реформ Володимира» висвітлювала  вчитель історії Наталія Березюк.

 Історичний екскурс «Княжа доба Київської Русі. Портрети еліти: княгиня Ольга, князь Володимир» провела  бібліотекар читальної зали  Лариса Білоус.

Питання духовності Володимира Великого - Хрестителя Руси-України, Апостола Святої Віри, присвятили священники  громад.

Члени районного літературно - мистецького об`єднання «Джерело»  прочитали свої твори, присвячені Київській Русі та князю Володимиру.

Керівник соціальних проектів благодійного фонду «Добродар» Л.Стефаненко подарувала підбірку книг для  районної бібліотеки. 

22 липня в районній бібліотеці відбувся обласний зональний семінар бібліотечних працівників. На семінарі за темою «Data Giraffe (Дата Жирафа): розумна статистика для правильних рішень» були присутні директори, методисти, бібліотекарі по інформатизації з чотирьох районів області: Бершадський, Теплицький, Чечельницький, Гайсинський.

Тренери з обласної бібліотеки ім. Тімірязєва Ольга Коновальчук та Андрій Гончарук знайомили нас з програмним забезпеченням для використання в бібліотеках, який називається Data Giraffe (Дата Жирафа). «Жирафка», як називають її в українських бібліотеках, дозволяє відстежувати рівень використання комп’ютерів та конфіденційно й оперативно спілкуватися з користувачами.

Дані, які можна легко отримати за допомогою цієї програми, надзвичайно корисні:  промовисті цифри і відгуки користувачів служать вагомими аргументами для доведення затребуваності бібліотечних послуг і захисту інтересів бібліотек, а також для ефективнішого управління бібліотечними ІТ-послугами.

«Жирафка» виконує дві основні функції:

1. Ведення обліку часу роботи комп’ютерів, які використовуються для публічного доступу до Інтернету в бібліотеці.

Зокрема, програма надає розгорнуту статистику по годинах активної роботи користувачів за комп’ютерами, годинах простою та годинах відсутності Інтернету на них.

2. Проведення опитувань (анкетування) користувачів, які працюють з комп’ютерами в бібліотеці.

Ця частина програми є надзвичайно корисною та легкою в управлінні. Вона дозволяє створювати опитувальники і виводити на екрани комп’ютерів запрошення для користувачів дати відповіді на питання.

Спілкування з відвідувачами за допомогою «Жирафки» побудоване на принципі добровільності та поваги до персональних даних. Архітектура програми розроблена таким чином, що гарантує конфіденційність особам, які користуються комп’ютером. Програма не відслідковує, які саме веб-сайти відвідував користувач чи якими саме програмами користувався.

Запровадження нових технологій у роботу бібліотек стало ключем до підвищення популярності цих закладів у  громаді та створення на їх базі додаткових можливостей. Саме тому Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Глобальні бібліотеки»  за підтримки Фундації Білла та Мелінди Гейтc, розробила новинку - програмний продукт, який називається Data Giraffe (Дата Жирафа) для використання в бібліотеках.