13 – 14 березня 1944 року Тростянеччина була звільнена від німецько – фашистських окупантів. 72 роки не згасає пам’ять тих літ. Вона живе у спогадах ветеранів, дітей війни. Суворі монументи, як свідки грізних років і переможних боїв, нагадують нащадкам про  Перемогу. В бібліотечних фондах є багато книг присвячених літописам Другої світової війни, в залах музеїв цілий ряд експозицій, які розкривають історію героїчного минулого нашого району.

З перших днів війни понад 20 тисяч тростянчан влились в діючу армію, 5114 з них навічно залишились молодими на тих фронтах. Важким був шлях до Перемоги.

14 березня провідний бібліотекар відділу обслуговування районної бібліотеки Оксана Барчук, спільно з вчителем історії Тростянецької загальноосвітньої школи № 2 Світланою Маснюк, провели для учнів 10 класу годину історії «Вічна слава героям! Ми низько вклоняємось Вам». Відтворити події війни, пройтись стежками визволення району та області допомогли учням відео – слайди «Наш край в роки війни». З глибокою вдячністю згадали тростянчан, які брали участь у боях за визволення рідного краю: С.Якубовича, Ф. Чумака, В. Мазуренка, А. Ратушняка, Л. Ляховченка, В. Довгого, М. Строкача, В. Платонова.

Тростянецька земля дала шість Героїв Радянського Союзу, два повних кавалери орденів Слави, три учасники параду Перемоги на Красній площі в 1945 році.

Світлини земляків - визволителів району, краєзнавча література були представлені переглядом літератури «У серці народу вічно і поіменно».

14 березня День пам’яті жертв голодоморів в Україні в 1933, 1947 роках.

В данину пам’яті Україна знову і знову засвічує свічки загиблим під час голодоморів, тому що немає в Україні роду, немає сім’ї над якою не тяжів би тягар тих голодоморів.

Дослідник голодоморів на Поділлі, кандидат історичних наук В. І. Петренко дійшов висновку, що на Поділлі загинуло понад 1 млн. 127 тис. осіб, по Вінницькій області – понад 531 тис. осіб.

 За книгою І. Шульги «Голод на Поділлі», в нашому районі під час Голодомору 1932 – 1933 років померло 9146 осіб. Про трагічні сторінки голодомору свідчить «Книга пам’яті жертв голодомору на Тростянеччині». У цих книгах читач знайде задокументовані свідчення очевидців, опрацьовані архівні документи, списки загиблих.

Про голод 1946 – 1947 років описано у книзі І. О. Воронова та Ю. Г. Пилявця «Голод 1946 - 1947 років».

Відділом обслуговування районної бібліотеки організовано тематичну викладку літератури «Україна пам’ятає - світ визнає».

Якби Тарас Григорович Шевченко жив у XXI столітті, він цікавився б новинками в інтернеті, писав би вірші, боровся проти соціальної та політичної несправедливості й мріяв жити на берегах Дніпра.

Шевченко був великим революціонером і бунтарем слово якого могло знищити ворога і воскресити багатостраждальний народ. Але радянська пропаганда зображала його тільки як сентиментального мученика, який постійно страждав. Та не такою була людина, життєве кредо якої: «Караюсь, мучусь, але не на каюсь». Про Шевченка як воїна духу, як батька української нації йшла мова в Інтернет-центрі районної  бібліотеки. Користувачі  здійснили онлайн –подорож до  Національного музею Тараса Шевченка, переглянули відео-презентацію «Співець волі народної», слухали пісні на слова Великого Кобзаря.

В селі Летківка, біля пам'ятника Т. Г. Шевченку, відбувся літературно – мистецький вечір «України слово, народу мудрість, Тараса заповіт». Вшанувати пам’ять Кобзаря прийшли представники влади і місцевого самоврядування, громадських організацій, жителі села, учні школи, вихованці дитячого садочка.

Твори Т. Шевченка звучали у виконанні наймолодших учасників вечора, учнів школи, представників громадськості.

Ведучою вечора була завідуюча Летківською сільською бібліотекою Галина Рапава. Бібліотекар Северинівської сільської бібліотеки Люба Кушнір репрезентувала тематичну книжкову виставку творів Шевченка у фондах сільських бібліотек "Вшановуємо Кобзаря".

В Капустянській сільській бібліотеці вшануванню пам'яті великого українського поета Т. Шевченка відбулись заходи: бесіда "Стежки які топтав Тарас малими босими ногами", виставка дитячих малюнків за творами Кобзаря "Малюємо Тарасові вірші", книжкова виставка "Творчий шлях Шевченка".

У  ці березневі  дні  ми  знову  звертаємось  до  пам’яті  вічної  людини, великого  генія, мислителя, пророка, поета - Тараса  Григоровича  Шевченка. Він  був  палким  борцем  за  волю  українського  народу.

Світова література, мабуть, не знає генія з такою трагічною і  примхливою долею, як  доля Тараса  Шевченка. В свій час  Іван Франко  сказав: «Він був сином  мужика, а  став  володарем  у  царстві  духа. Він  був  кріпаком, а  став  велетнем  у  царстві  людської  культури. Він  був  самоуком, а  вказав  нові, світлі  і  вільні  шляхи  професорам  і книжним  ученим».

Так, Шевченко  був  сином  мужика, народився в селянській хатині. Сьогодні  малюнок  цієї  оселі  відомий  усьому  культурному  загалові, бо  в  ній жив мужик який  створив  власну  оригінальну  культуру, поезію, майстерно  мальовані  полотна.

Так, Шевченко – самоук, який  все  життя  хотів  навчатися  і  вчився. Наприкінці  свого  життя, з  якого  лише  десяток  літ – на  відносній  волі, Тарас Шевченко – один  з  найосвіченіших  людей  свого  часу. Він  став  світовим  генієм, творіння  якого  перекладені  на  всі  мови  світу, і  визнані  всіма  народами. Він  був  пророком, бо  вірив  у  краще  майбутнє  і  жадав  усім  людям  землі  волі  і  незалежності.

Сьогодні  завдяки  людській  пам’яті  Кобзар  живий, він  споглядає  на  нас з  найвищої  вшанованої  гори України – Чернечої  в  Каневі, яка  назавжди  прийняла  Тараса  Григоровича  Шевченка.

У світлиці Тростянецького районного Будинку культури до дня  народження  великого Кобзаря пройшов традиційний районний огляд – конкурс  художнього читання «Кобзар і Україна». 

З літературним  екскурсом по  творчості поета «Тарас Шевченко - батько української нації» перед  присутніми  виступила  провідний  бібліотекар  відділу обслуговування ЦРБ Оксана Барчук. Було проведено коментований огляд різних видань «Кобзарів», які є у  книжковому фонді  бібліотеки.