В  читальній  залі відділу  обслуговування  Тростянецької  центральної  районної  бібліотеки  21  жовтня  пройшов  творчий  вечір  «Літературні  обрії  Івана  Клименка», присвячений  70-річному  ювілею  самодіяльного  поета, прозаїка.

  Подолянин  з  м’якою  вдачею, щирий  добродушний  українець, який  над  усе  любить  рідну  землю, має  прадідівську  працьовитість, шанує  козацьку  відвагу  і  по  крупинці  збирає  історичну  минувшину  рідного  краю .

    Іван  Іванович  є  членом  районного  літературно – мистецького  об’єднання «Джерело», вивчає  і  досліджує  історію  рідного  краю, зокрема  і  рідного  села  Буди.

           Моє  село

Пройшло, немов  би  й  не  було

Задимлених   вітрів  і  душ  роздертих.

Та  з  попелу  піднялося  село

Наперекір  незламно  смерті.

Розжилося  з  сімей  в  рідню,

Дітьми  в    любові   розростало,

За  сотні  літ…  поселення  селом

На  ноги  стало.

І  значиться  іменням  у  «казках»

І  польських, і  російських  супостатів

Незмінно «Буди»…  ніби  мак в  житах

Нам  на  життя, нам  ніби  хто  засватав.

І  так  звучить  багато  поколінь

Без  змінно, і  так  має  бути

Допоки  Бог  і  люди  на  землі

До  поти  будуть  жити  Буди.

  Вечір  пройшов  в  теплій, щирій  атмосфері, де  звучали    ліричні  вірші   ювіляра  у  виконанні  як  самого  автора, так  і  ведучої  вечора – Білоус  Лариси, а також  інших  учасників свята. Ювіляр  приймав  вітання  від  своїх  колег  по  перу  -  членів РЛМО  «Джерело»  на  чолі  з  головою  об’єднання  Тетяною  Ясенчук, від  директора  Ободівського  краєзнавчого  музею  Ольги  Кучер,від  голови  районної  ради   ветеранів   Миколи  Мельника   та  інших  шанувальників  його  творчості.

  Музичний  настрій  створювала Ніна  Стрілецька, яка  виконувала  пісні  на  слова  і  музику  Євгенії  Тарасюк.

Іван  Іванович  ділився  своїми задумами  і  планами,  щиро  дякував  присутнім за  вітання, за  спілкування,за  шану, яку  віддали  сьогодні    йому  його  колеги  по  перу  і  по  духу  та  всім, хто  завітав    на  його  свято.

«Гуманіст, мислитель, педагог»

Цьогоріч 28 вересня в Україні та світі відзначають 100-річчя людини, творчість якої унікальне явище в українській і світовій педагогіці. Це - видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський.

22 роки він був директором Павлиської школи, до його думок прислухалися, любили його. Він не лише наш сучасник. Він прогнозував майбутнє освіти, передбачав дефіцит емоційного спілкування, занепад етичної компетентності в суспільстві, тому, очевидно, так щедро в його творах представлено емоційне, естетичне виховання.

Український педагог подарував нам цілісну педагогічну систему виразного гуманістичного спрямування. Маємо підніматись до неї і серцем, і розумом.

Василь Олександрович є автором цілого ряду педагогічних праць: «Серце віддаю дітям», «Сто порад учителеві», «Народження громадянина», «Батьківська педагогіка» та ін. Всього написав 41 монографію, понад 600 наукових статей.

Він кандидат педагогічних наук, член-кореспондент АПН СРСР, заслужений учитель, удостоєний звання Героя Соціальстичної Праці.

До 100-річчя Василя Сухомлинського, провідним бібліотекарем відділу обслуговування ЦРБ Оксаною Барчук в Тростянецькій школі №2 для учнів 9-11 класів, проведено творчий портрет «Гуманіст, мислитель, педагог». Бібліографічний огляд «Творча спадщина Василя Сухомлинського» представлений основними педагогічними працями великого практика і теоретика. Заступник директора Олена Пунько наголосила, що Сухомлинський один із тих діячів, хто стояв біля витоків руху вчителів-новаторів, виникнення оновленої педагогіки співробітництва, відновлення у вихованні пріоритету загальнолюдських цінностей. Праці Сухомлинського використовують у сучасних підручниках педагогічного спрямування.

Спадщина кожного митця і кожного вченого має свою долю. Одну дуже швидко забувають, іншу якийсь час тримають у полі зору. І лише небагатьом випадає залишитись у «великому часі». Спадщина Василя Сухомлинського належить до останніх.

Війна така далека і близька

28 жовтня  відзначається  День визволення України від нацистських загарбників. Це день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Провідний бібліотекар кафедри юнацтва районної бібліотеки Анастасія Ліпніцька, бібліограф – краєзнавець Людмила Ратушняк спільно з вчителем історії Тростянецької школи-гімназії Наталією Паламарчук, провели усний журнал «Війна така далека і близька» для учнів 9 класу.

Нехай ті страшні дні Другої світової війни вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та давайте будемо пам'ятати – з вдячністю та смутком – про те, як рідні нам та зовсім незнайомі люди віддавали своє життя за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей. Вони щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони хотіли, щоб війна назавжди лишилася для нас лише спогадом, легендою, важким уроком долі та ніколи – нашою дійсністю. Вони  нізащо б не хотіли, щоб ми повторили їхній шлях.

Та війна знову повернулась. На Сході нашої країни, а це Донецька, Луганська області, вже п’ятий рік гинуть наші бійці, мирне населення серед яких і діти.

Сторінки журналу познайомили старшокласників  (учнів 9 –го кл.) з історією визволення України, з ходом боїв за визволення Вінницької області та Тростянеччини. З цікавістю діти слухали розповідь про Героїв Радянського Союзу - наших земляків, про їх неоціненний вклад в Перемогу.

Світлини земляків - визволителів району, краєзнавча література були представлені переглядом літератури «У серці народу вічно і поіменно».