Шануймо слово Кобзаря !

Кожен народ має митця, який уособлює його перед світом. Для українців - це Тарас Шевченко. Пристрастне Шевченкове слово пролунало тоді, коли на широких теренах території нашої держави все мовчало. І те мовчання загрожувало знищенням українському народові. Тарас Шевченко є людиною, масштаб якої співмірний із народом, нацією.

Його життя було непростим і сповненим випробувань. Народжений у кріпацькій родині, він зумів піднятися до вершин світової культури, залишивши українцям безцінний духовний спадок. У своїх творах Шевченко говорив про свободу, гідність, любов до рідної землі та віру в майбутнє України. Його поезія стала голосом народу, що прагнув волі та справедливості.

Шевченківські дні — це не лише вшанування пам’яті поета. Це нагода знову звернутися до його слова, відчути силу його думки, переосмислити його пророчі рядки. Його поезія і сьогодні звучить актуально, надихає українців любити свою землю, берегти мову, пам’ятати свою історію.

Щороку 9 та 10 березня в бібліотеках Тростянецької громади святкують "Шевченківські дні", під час яких вшановують пам'ять Тараса Шевченка. В книгозбірнях влаштовуються книжкові виставки, години спілкування, квести,, конкурси малюнків за творами Кобзаря, поетичні марафони.

Так, на абонементі для дорослих оформлено книжкову виставку "І лине над землею Шевченкове слово"

Тарас Шевченко - цу не лише портрет зі шкільного підручника. Це живий, талановитий, пристрастний українець, який умів любити, співати,мріяти і боротися за свободу.

Про душевні пристрасті та розчарування Кобзаря розповіли працівники бібліотеки Тамара СТРІЛЕЦЬ та Анастасія ЛІПНІЦЬКА учням 9-А, 9-Б та 9-В класів Тростянецького ліцею. Спільно з вчителями української мови та літератури Галиною МАЛАНЧУК, Раїсою ТИНДИРИНДОЮ та Тамарою ТУНДОЮ провели усний журнал "Музи Шевченка". Учні дізналися про особисте життя Тараса Шевченка, яке було сповнене драматичних пошуків кохання та сімейного затишку, проте він так і не був одружений! Серце поета часто захоплювалося, але мрії про родинне життя розбивалися через соціальні нерівності, заслання та обставини.

Тому серце поета переповнюють біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності. У поетичних рядках відчуваємо радість кохання і крах надій, невимовний душевний біль. Любовні поезії сумні, а подекуди й трагічні, як і його доля. Та навіки залишився з нами той, "хто зробив своє велике діло, хто не зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по смерті, тяжко зароблене щастя, слово во віки і віки..."

З нагоди 212-річниці від дня народження Кобзаря на абонементі для дітей КЗ "Тростянецька СПБ" розгорнуто книжкову виставку "Шевченко - символ України". Біля виставки юні читачі знайомилися з творами Тараса Шевченка та із задоволенням читали вірші славетного Кобзаря. Його поезія й сьогодні надихає, навчає любити рідну землю, шанувати українське слово та свою історію. Творчість Тараса Шевченка залишається духовним символом нашого народу і джерелом сили для нових поколінь.

До 212 річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в Оляницькій бібліотеці-філії було оформлено книжкову виставку "Україна - це Шевченко, Шевченко - то Україна! ".

В Олександрівській бібліотеці-філії в ці дні згадували Великого Кобзаря, перечитували його твори й вкотре переконувалися: його слово пророче і вічне.

"Натхненне Тарасове слово" - таку тематичну виставку оформлено в Четвертинівській бібліотеці-філії.

Читачі Савинецької бібліотеки-філії мали змогу зануритися у світ Шевченківського слова через сторінки книг, переглядаючи книжкову виставку - портрет "Тарас Шевченко - крізь віки".

Мета літературної подорожі "Тарас Шевченко - майстер слова і пензля", організованої Тростянчицькою бібліотекою-філією - виховувати в підростаючого покоління любов до рідної землі, свого народу, мови та культури.

А В Глибочанській бібліотеці-філії відбулися поетичні читання "На струнах Кобзаревої душі".

Демидівська бібліотека-філія презентувала книжкову виставку "Тарас Шевченко - України син".

Творчість Тараса Шевченка об’єднує покоління. Вона вчить нас бути сильними, чесними, небайдужими до долі своєї країни. Його слово — це духовний дороговказ, який допомагає нам вистояти у складні часи й не втратити віру у світле майбутнє.

Тож у ці березневі дні схиляємо голови перед генієм українського народу, читаємо його поезію, відкриваємо її для молодого покоління. Бо доки звучить слово Шевченка — доти живе Україна. 🇺🇦📚✨

Леся Українка - поетична квітка України

25 лютого 2026 року виповнюється 155 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач) — видатної української письменниці, перекладачки, громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури. Її слово — це не лише сторінка з підручника, а жива енергія духу, що й сьогодні формує українську свідомість.

Ювілейний рік Лесі Українки — це не просто календарна дата. Це привід замислитися над масштабом її постаті, над силою характеру жінки, яка, долаючи біль і недугу, зуміла стати голосом епохи. Її життя було непростим, сповненим боротьби — не лише з хворобою, а й із суспільними стереотипами, історичними обставинами, імперськими утисками українського слова. Та попри все вона залишила по собі потужний творчий доробок, який і нині звучить сучасно, гостро, актуально.

До ювілею письменниці на абонементі для дорослих КЗ «Тростянецька селищна публічна бібліотека» презентовано виставку-персоналію «Леся Українка – поетична квітка України». Експозиція стала не лише книжковою добіркою, а простором діалогу поколінь — нагадуванням про те, що класика живе доти, доки її читають і переосмислюють.

Особливою родзинкою програми вшанування стала літературна вітальня «Драма життя — поезія серця», проведена працівниками КЗ «Тростянецька СПБ» Тамарою СТРІЛЕЦЬ та Анастасією ЛІПНІЦЬКОЮ спільно з учителями української мови та літератури Тростянецького ліцею Тамарою ТУНДОЮ та Галиною МАЛАНЧУК. Учасниками заходу стали учні 10-А та 10-Б класів — сучасні юні читачі, які відкривали для себе Лесю не лише як геніальну авторку «Лісової пісні» й драматичних поем, а як живу людину зі своїми почуттями, сумнівами, надіями.

У межах зустрічі постала багатогранна Леся Українка — талановита письменниця, перекладачка, культурна діячка, знана далеко за межами України, і водночас жінка, яка кохала й прагнула бути коханою, переживала біль, втрати, розчарування. Учні глибше усвідомили особисту драму її життя, перейнялися історіями кохання, пов’язаними з Максимом Славінським, Нестором Гамбарашвілі, Сергієм Мержинським, Климентом Квіткою. Через поезію вони відчули її незламність, внутрішню силу, шляхетність почуттів.

Особливий відгук у серцях присутніх залишив відеоролик «Струни серця Лесі Українки» — пісні на слова поетеси, створені за допомогою штучного інтелекту. Символічно, що навіть новітні технології сьогодні звертаються до її слова, доводячи: справжня поезія не має часових меж.

Її ім’я дороге нам тим, що стало символом єднання українців усього світу, прикладом громадянського служіння й усвідомленої національної ідентичності. У складні для держави часи її слово звучить як заклик не втрачати гідності, не зраджувати себе, не зупинятися в боротьбі.

Сьогодні ми згадуємо її велич і вклоняємося її спадщині. Читаймо Лесю Українку, відкриваймо її наново, даруймо її вірші тим, хто ще не встиг відчути глибину її поезії. Нехай її слово буде тим вітром, що наповнює наші вітрила вірою, силою й любов’ю до України.

На абонементі для дітей організовано книжкову виставку "Ніжна жінка, тендітна душа - це України рідна дочка", де представлено твори видатної української поетеси та матеріали про її життєвий та творчий шлях,

А в Центрі активності громадян організовано тематичний перегляд анімаційного фільму "Мавка. Лісова пісня", створено за мотивами однойменної драми - феєрії Лесі Українки. Захід сприяв ознайомленню юних глядачів із творчою спадщиною письменниці та популяризації української літератури через сучасні мистецькі форми.

В Оляницькій бібліотеці-філії оформлено книжкову виставку "Незгасне світло поетичної зорі".

21 лютого - Міжнародний день української мови

 

Мова — це не лише засіб спілкування. Це серце нації, її пам’ять і її майбутнє. У стінах наших бібліотек, серед книжкових полиць і тиші, що спонукає до роздумів, українське слово звучить особливо глибоко й значуще. Саме тут воно живе, зростає, передається від покоління до покоління.

День української мови — це нагода згадати, якою дорогою ціною вона збереглася. Її забороняли, витісняли, намагалися змусити замовкнути. Та вона вистояла. Бо жила в пісні, у молитві, у родинному слові, у книзі. Вона звучала в поезії Тараса Шевченка, надихала у творах Лесі Українки, утверджувалася в прозі Івана Франка. Кожен із них довів: українська мова — це мова сили, гідності та свободи.

Сьогодні, коли Україна знову відстоює свою незалежність і культурну самобутність, українська мова є символом незламності. Говорити нею — означає підтримувати державу. Читати українською — означає збагачувати себе і зміцнювати духовний фундамент нації.

Запрошуємо до бібліотек Тростянецької громади — відкривати нові сторінки, перечитувати класику, пізнавати сучасну літературу. Нехай українське слово звучить упевнено, чисто і гордо — в кожному домі, в кожному серці.

Так на абонементі для дорослих оформлено книжкову виставку "Мудрість народу в слові живе", яка пропонує розширити кругозір про нашу рідну українську мову.

З нагоди свята відбулося засідання літературно-мистецького об'єднання "Джерело",  членів якого об'єднала любов до рідного слова. Адже у словах- мудрість предків, у піснях-  ніжність і сила у книгах - пам'ять і майбутнє.

До міжнародного дня рідної мови на абонементі для дітей проведено цикл заходів: книжкова виставка "Звучи, моя мово чарівна", поетичний марафон про рідну мову "Мова - перлина душі", мовна гра "Слова у рідній мові - квіти калинові". Діти взяли участь у мовних розвагах. Поезії, які лунали на заході, розкрили для юних читачів барвистий світ, українського слова, його велич та силу.

В Оляницькій бібліотеці-філії діти із задоволенням взяли участь у проведенні мовознавчого турніру "Мова рідна - коріння нації".

В Тростянчицькій бібліотеці-філії була оформлена книжкова виставка "Наша мова калинова" та проведений мовознавчий турнір "Ну щоб, здавалося слова". Дані заходи нагадали про цінність мовного розмаїття та важливість збереження кожної мови.

Під час заходів, присвячених Міжнародному дню рідної мови в Олександрівській бібліотеці-філії, діти зрозуміли, що для нас українська мова - це голос України, що звучить у серці кожного. Вона пройшла крізь заборони й випробування, але вистояла, зберегла свою красу, милозвучність і гідність.

                                                                                  

Українська - це мова свободи і волі, а також могутня зброя українського народу в боротьбі за Незалежність і Перемогу! Читаймо, вивчаймо рідну мову!