Війна така далека і близька

28 жовтня  відзначається  День визволення України від нацистських загарбників. Це день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Провідний бібліотекар кафедри юнацтва районної бібліотеки Анастасія Ліпніцька, бібліограф – краєзнавець Людмила Ратушняк спільно з вчителем історії Тростянецької школи-гімназії Наталією Паламарчук, провели усний журнал «Війна така далека і близька» для учнів 9 класу.

Нехай ті страшні дні Другої світової війни вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та давайте будемо пам'ятати – з вдячністю та смутком – про те, як рідні нам та зовсім незнайомі люди віддавали своє життя за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей. Вони щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони хотіли, щоб війна назавжди лишилася для нас лише спогадом, легендою, важким уроком долі та ніколи – нашою дійсністю. Вони  нізащо б не хотіли, щоб ми повторили їхній шлях.

Та війна знову повернулась. На Сході нашої країни, а це Донецька, Луганська області, вже п’ятий рік гинуть наші бійці, мирне населення серед яких і діти.

Сторінки журналу познайомили старшокласників  (учнів 9 –го кл.) з історією визволення України, з ходом боїв за визволення Вінницької області та Тростянеччини. З цікавістю діти слухали розповідь про Героїв Радянського Союзу - наших земляків, про їх неоціненний вклад в Перемогу.

Світлини земляків - визволителів району, краєзнавча література були представлені переглядом літератури «У серці народу вічно і поіменно».

«Героям-партизанам, слава!»

Відповідно до Укразу Президента України про відзначення в Україні 22 вересня Дня партизанської слави, щорічно проходять заходи по вшануванню воїнів-партизанів та підпільників.

20 вересня у приміщенні районного краєзнавчого музею, центральною бібліотекою спільно з директором музею Людмилою Шамраєнко та  головами первинних організацій ветеранів та інвалідів Другої світової війни району, відбулась зустріч з нагоди Дня партизанської слави.

На зустріч з ветеранами запросили учнів 9-11 класів Тростянецької ЗОС №2 з учителем історії Світланою Маснюк. Про роль партизанського і підпільного руху під час Другої світової війни виступив Микола Мельник – голова Ради районної організації ветеранів України. Екскурс в історію Другої світової війни та про Тростянецьку підпільну групу, очолювану Матвієм Івановичем Біловим, розповіла директор музею Людмила Шамраєнко, а також зачитала спогади племінника М. Білова, тростянчанина Володимира Красія про свого дядька, які зберігаються у фондах музею. Провідний бібліотекар відділу обслуговування районної бібліотеки Оксана Барчук провела бібліографічний огляд літератури на основі документів, які висвітлюють період партизанської і підпільної боротьби  1941-1944 рр. проти німецько-фашистських окупантів.

Квітами та подарунками вітали ветеранів з Днем партизанської слави голова первинної ветеранської організації села Тростянчик Червонецька Катерина Іванівна та голова ветеранської ради селища Тростянець Голенченко Алла Ігорівна.

Спонсорську підтримку у проведенні заходу надала підприємець Наталія Дрозд, за що щиро вдячні ветерани і зичать міцного здоров’я і благополуччя.

Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства у Великому Князівстві Руському, Київській Русі.

Ключова подія — масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом і інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.

Утвердження християнства на Русі — тривалий складний процес, що розтягнувся у часі на багато століть. Першою правителькою Русі, що офіційно прийняла християнство, стала княгиня Ольга. Продовжити справу своєї бабусі  - хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією - зміг лише князь Володимир Великий.

Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція.  

З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом і в інших містах.

Ювілей Хрещення Русі відзначатиметься у 2018 році. Президент України Петро Порошенко підписав указ про підготовку до 1030-річчя Хрещення Русі.

В бібліотеках району будуть проходити заходи із циклу «Володимир Святий в історичній пам'яті нащадків». І перший захід – урок духовності «Засновники християнства на Русі княгиня Ольга та князь Володимир Великий: утвердження християнства у Київській Русі» - відбувся завдяки провідному бібліотекарю відділу обслуговування районної бібліотеки Оксани Барчук та вчителя історії Наталії Паламарчук для учнів 9-х класів школи-гімназії №1. Під час заходу висвітлювались питання хрещення Київської Русі та історичне значення цієї події. Також було представлено бібліографічний огляд літератури «Княжа доба Київської Русі портрети еліти: княгиня Ольга і князь Володимир».

18 травня, в приміщенні Інтернет – центру центральної районної бібліотеки, відбулось засідання круглого столу «80-ті роковини Великого терору – історичні уроки».

У круглому столі прийняли участь заступник голови райдержадміністрації В. Задорожний, начальник відділу організаційної, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Л. Дністрянська, директор краєзнавчого музею Л. Шамраєнко, директор районної бібліотеки М. Дереш, вчителі сторії Тростянецьких шкіл С. Маснюк, Н. Паламарчук, бібліограф-краєзнавець Л. Ратушняк, редактор районного радіомовлення О. Олійник.

У рамках роботи круглого столу обговорювались питання про масові репресії в Україні та його наслідки, репресії на Вінниччині та Тростянеччині.

На засіданні круглого столу транслювались документальні фільми «Місце під соснами» про Биківнянську трагедію, «Вінниця: топографія терору». Також був представлений перегляд літератури «Правда через роки».

10 травня на базі центральної районної бібліотеки відбувся семінар-практикум бібліотечних працівників на тему «Універсальна десяткова класифікація (УДК): знайомимось, вивчаємо, впроваджуємо».

Відкривала семінар директор ЦРБ М. Дереш, яка розкрила сутність універсальної десяткової класифікації.

Методичні рекомендації з впровадження УДК та таблиці зіставлення ББК та УДК надавала бібліотекар відділу комплектування та обробки літератури із сектором книгосховища С. Вербецька. Було роздано методичні, рекомендаційні матеріали розроблені методичним відділом ЦРБ.

Друга частина семінару містила інформацію про участь бібліотечних працівників в обласному проекті «Голос живої історії», який започаткувала обласна бібліотека ім. Тімірязєва. Бібліограф-краєзнавець Л. Ратушняк ознайомила присутніх з умовами проекту.

В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

14 березня обрали не випадково, саме цього дня у 2014 році почався бойовий шлях першого добровольчого батальйону. Понад 500 бійців самооборони майдану вирушили на передову.

Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки та жінки самоорганізувались в батальйони й вирушили на Схід. Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію.

Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак. Загалом у воєнному конфлікті на Сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів.

До Дня українського добровольця центральна районна бібліотека, спільно з краєзнавчим музеєм провели для учнів 9-11 класів школи №2 вечір-зустріч з добровольцями-тростянчанами Віталієм Пояном, Володимиром Кіщенком, Владиславом Малим «День українського добровольця – це свято мужності».

Вечір доповнювала музична презентація під пісню Океану Ельзи «Не твоя війна». А спогади добровольців про війну та втрати товаришів-побратимів навертали сльози на очах присутніх.

Директор музею Людмила Шамраєнко, звернула увагу на музейну експозицію присвячену подіям АТО та героям-тростянчанам, які загинули в зоні АТО.

Директор школи Тамара Задорожна подякувала воїнам-добровольцям за вклад, який вони внесли своїми діями в хід сьогоднішніх подій на Сході нашої країни.

Діти привітали воїнів квітами.

                                      

УКРАЇНСЬКИЙ РЕМБРАНДТ - Т. Г. ШЕВЧЕНКО

Тарас Григорович Шевченко – багатогранний геній, але у вдячній пам’яті нащадків він живе як поет. Шевченко-поет заслонив собою Шевченка високоталановитого маляра, видатного рисувальника та дуже тонкого й високомайстерного гравера. 

Шевченко як художник був майстром декоративного розпису, портретистом, пейзажистом є дослідження про нього як про скульптора, архітектора, майстра гравюри, що він виступав також і як талановитий аматор – актор, нарешті, що мав доброго баритонального тенора і надзвичайно співав народні українські пісні.

Значення Шевченка – маляра дослідники розкрили лише через півстоліття після його смерті.

Час перебування Шевченка в Академії мистецтв і його вільного петербурзького життя – це час від 1838 до 1845 року, коли він виявив себе як поет, як маляр, як портретист, як гравер, як рисувальник-ілюстратор і, нарешті як драматург. Цей час він жив і обертався в колі тогочасної петербурзької артистичної богеми. Але головний зміст його життя й перебування в Петербурзі – це була Академія мистецтв. Тричі Рада Академії відзначала Шевченка срібною медаллю другого ступеня за його картини. 4 вересня 1860 року урочисті річні збори Академії надали Шевченкові звання академіка.

Про ці та інші факти із життя великого Кобзаря розповідали учням 9-11 класів Тростянецької школи №2 провідний бібліотекар відділу обслуговування районної бібліотека Оксана Барчук та директор краєзнавчого музею Людмила Шамраєнко на мистецькій годині «Страждання і реальність – усе на полотні».

На книжковому перегляді були представлені: альбом вибраних творів малярських робіт Шевченка та портрети Кобзаря, виконані тростянчанином Василем Шапталою.

100 років боротьби

Українська революція 1917 – 1921 рр. почалась зі створення у Києві 17 березня 1917 року Української Центральної Ради – органу національного представництва українців після повалення монархії в Росії. Проголошення Української Народної Республіки ІІІ-м Універсалом Центральної Ради. Проголошення незалежності IV Універсалом Української Центральної Ради 1918 року. УНР проголошувалася «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу».

100 років бою під Крутами, що відбувся під час наступу більшовицьких військ на Київ у 1918 році. Тоді за свободу України полягли нескорені герої загону із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

До цих історичних подій в читальній залі районної бібліотеки було проведено патріотичну годину «Серце зі сталі і дух із граніту» та організовано виставку-хроніку «Українська революція 1917 – 1921 рр.»

Тетяна Ясенчук «Минає день...»

презентація книги

В культурному та літературному житті району відбулась гарна подія. Нещодавно побачила світ перша збірка творів Тетяни Ясенчук «Минає день...», яка вийшла у Вінницькому видавництві «Нілан - ЛТД».

З цієї нагоди, в суботу 23 грудня, в читальній залі районної бібліотеки відбулась презентація збірки поетеси.

Творчий світ Тетяни Ясенчук, яка мешкає в с. Демківка, надзвичайно різноманітний: вона любить шахи, має гарний голос, пише чудові, зворушливі вірші, прозові твори. Така тендітна і чарівна жінка встигає всюди: працює сільським головою Олександрівської громади, очолює районне літературно-мистецьке об’єднання «Джерело», є членом літературного гурту «Зимова вишня», членом Вінницької обласної спілки журналістів України, Вінницького літературно-мистецького об’єднання «Автограф».

До нової книги ввійшли вибрані поезії і прозові твори Тетяни Володимирівни. Це збірка ліричних і громадянських віршів та психологічних нарисів, присвячених одвічним людським проблемам. Проникливі поетичні рядки – це щирі слова, промовлені душею. Поетеса прагне творчо осмислити пережите, тонко передає свої почуття. У кожен вірш вона вклала свої мрії, сподівання, частинку свого серця.

На зустріч, з новою книгою та її автором, прийшли представники влади, побратими по перу, шанувальники творчості поетеси, колеги, друзі, однодумці щоб привітати, підтримати і побажати нових творчих звершень.

Привітали Тетяну Ясенчук – голова районної райдержадміністрації Леонід Любань та голова районної ради Людмила Скапровська і запевнили у фінансовій підтримці видавництва збірок літературно-мистецького об’єднання «Джерело».

З гарними словами побажань, квітами, подарунками вітали члени РЛМО «Джерело», а колектив «Тріода», у складі Євгенії Тарасюк, Ніни Стрілецької та Федора Безвуляка, вітали музичними творами.

Радісно і приємно було бачити Тетяні Володимирівні друзів від Ладижинського літературно-мистецького об’єднання «Стожари» його очільника Андрія Скакодуба та поета Миколу Шерника, від Тульчинського літературно-мистецького об’єднання «Оберіг» - Юрія Хмелевського, від літературно-мистецького гурту «Зимова вишня» керівника Аллу Гавришко-Бабічеву, членів гурту Світлану Криничну, Світлану Баламут, Наталію Циганову, майстриню стрічкової вишивки, тростянчанку Оксану Зайко.

Сім’я, син та донька, є сенсом життя поетеси. Серед присутніх була донька Тетяни Володимирівни – Вікторія. Вона теж пише вірші, музику. Прем’єрою стала пісня на вірші матері «Моє дитинство», а музику вона написала сама.

На презентаціях є гарна традиція, дарувати присутнім книгу з автографом, що й зробила Тетяна Володимирівна.

А створювали чудову мистецьку ауру на заході працівники відділу обслуговування районної бібліотеки, ведуча – Лариса Білоус.

«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи... І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».

24 грудня цього року Україна відзначатиме  80-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола.

У непроникному мороці комуністичної системи він вийшов у довгу і нелегку путь, і дві зорі світили йому й зігрівали душу – Свобода і Україна. В’ячеслав Чорновіл був найавторитетнішим політичним діячем нашої держави. Він був шанованим і в цілому світі. Належав до надзвичайно багатогранного й талановитого покоління шістдесятників. Разом зі своїми побратимами Василем Симоненком, Василем Стусом, Аллою Горською, Іваном Світличним зробив це покоління символом пробудження, прагнення України до волі. І цього свого вибору  не зрікся ніколи.

В’ячеслав Чорновіл є національним Героєм — посмертно. Його вбили, як убивали всіх її національних провідників — від Івана Мазепи до Хмеля, від Симона Петлюри до Грушевського, від Степана Бандери до Василя Стуса та Івана Світличного.

Його талант шліфували мордовські табори. Там він став філософом і стратегом. І найважливіше: він був не з бронзи і не з мармуру. Був веселим і жвавим, з усіма рисами живої людини; вони лише відтіняли його масштаб, його дар схоплювати проблему зразу і в цілому, його вміння передбачати й вести...

Своєрідним і актуальним сьогодні заповітом Чорновола є таке його висловлювання: «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

У відділі обслуговування центральної районної бібліотеки проведено історичне досьє «В’ячеслав Чорновіл: постать на тлі доби». Про основні віхи життєвого шляху В. Чорновола розповідала Анастасія Ліпніцька, провідний бібліотекар кафедри юнацтва. Вона підкреслила, що В'ячеслав Чорновіл був одним із провідників правозахисної, української національно-визвольної боротьби з початку 1960-х років. Це уособлення незламного духу. Він жив тим, у що вірив. Попри складні обставини його життя він не зрадив тому, що було для нього по-справжньому важливе. Цьому нам треба навчитися у нього. Жити тими високими ідеалами, тою високою метою, до якої варто стреміти. Це приклад для молодих людей. І дай Боже, щоб світла пам’ять цього Великого Українця завжди жила в наших серцях і надихала до великих звершень.