Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. У його постаті українська нація ніби об'єднала найкращі сили й обрала співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, рідну Україну.

З цієї нагоди щороку, в районному будинку культури, відбувається традиційний районний конкурс читців шевченківського слова. Нині він проходив під назвою «Кобзар і Україна». У читаннях взяли участь  діти різних вікових категорій із сіл нашого району.

Усі присутні мали можливість ще глибше пізнати шевченкову літературну спадщину, філософські думки, осягнути значимість Великого Кобзаря для сьогодення. Піднесено і врочисто звучали поезії Тараса у виконанні учасників Шевченківських читань.

Було відзначено й нагороджено переможців конкурсу читців серед представників різних вікових категорій.

Літературна спадщина Тараса Шевченка, центральну роль в якій відіграє збірка поетичних творів «Кобзар», по праву вважається основою української літератури. В цьому році виповнюється 180 років виходу першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Про це йшлося в слайд-презентації «Духовний скарб народу», яку підготували працівники районної бібліотеки.

До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників.

Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.

Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.

Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.

 Ще були представлені перегляди творів Тараса Шевченка та різні видання «Кобзарів», які є у фондах районної бібліотеки.

Ми українці - велика родина, 

Мова і пісня у нас солов'їна! 

На днях, в приміщенні Цибулівської сільської бібліотеки, відбувся літературно-музичний вечір, присвячений Міжнародному дню рідної мови: «Моя мова барвінкова, пісня моя калинова». Ця зустріч об’єднала два покоління, як старших, більш досвідченіших, так і  ще зовсім юних

Для кожної людини рідна мова – це не просто засіб спілкування, це те, що живе в наших серцях. Тому заради прийдешніх поколінь потрібно зберігати й шанувати рідну мову, яка завжди гуртувала та надихала людей, як це робили в давнину наші славні предки, не даючи забути що ми – єдиний народ.

Рідна мова – це найбільше і найдорожче добро в кожного народу, ота жива сходинка людського духу, його багата скарбниця у яку він складає і своє давнє життя, і свої сподівання, - саме про це вели мову ведучі вечора – Юля Гирба та Катя Медвідь.

В’язанку патріотичних віршів про мову, Україну прочитала Раїса Захарченко, а вірш Юлії Соліної про героя-земляка Миколу Мельника слухали учасники вечора у прочитанні Валентини Гнідої.

Калинова кров тече в наших жилах, душа бринить чарівними піснями, адже мова завжди живе поряд із піснею, а тому наша мова, як чарівна пісня, що містить у собі палку любов до Вітчизни і  гнів до ворогів, і волелюбні думи народів, і ніжні запахи рідної землі. Друга частина вечора була присвячена українській пісні. Задушевно вони звучали  у виконанні Насті Атаманчук.

Всі присутні мали змогу ознайомитися з переглядом літератури «Її величність – українська мова».   

Зосередженість присутніх, їх увага, зацікавленість та оплески – головна оцінка дійства. А ще приємно відзначити активну участь у заході людей похилого віку.

Тож  плекайте, любіть рідну мову щодня і повсякчас, а не лише в день рідної мови, бо коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї і традиції то збагатиться наш великий український народ.

Щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року, у світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 тисяч розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менш як 100 осіб, не задокументовані.

Як і у всьому світі в Україні Міжнародний день рідної мови відзначається 21 лютого. Це свято для представників 130 національностей, носіїв рідних мов, які проживають на теренах нашої держави.

З нагоди святкування Дня рідної мови в Україні у Тростянецькій центральній районній бібліотеці та філії-бібліотеці для дітей відбулись заходи: поетична година «Слово рідне крила дає», викладка літератури «Мова – це душа нації», інтелектуальний турнір «Любіть красу своєї мови, бо мова з’єднує народ».

Світлій пам'яті Героїв Небесної Сотні в центральній районній бібліотеці та філії-бібліотеці для дітей пройшли заходи, присвячені вшануванню подвигу українців та іноземних громадян, загиблих під час Революції Гідності.

З цієї нагоди в Інтернет-центрі районної бібліотеки почала роботу виставка-пам’ять «На варті наших душ Небесна Сотня», яка містить документальні та художні книги сучасних українських авторів про події на Майдані: «Небесна сотня», «Майдан», «Майдан. Таємні файли», «Євромайдан (звичайні герої)», а також світлини Героїв Небесної Сотні та підбірку газетних статей «Вони загинули за Україну».

Для учнів загальноосвітньої школи №1 бібліотекарі філії-бібліотеки для дітей провели годину гідності «І зупинилось серце молоде, щоб вічно билось серце України» та урок мужності «А сотню вже зустріли небеса». Вони разом з учнями відновили хронологію подій, що відбувалися на Майдані Незалежності в Києві 18-20 лютого 2014 року, коли під час Революції Гідності відбулося протистояння між українським народом і тодішнім режимом, яке сягнуло свого піку, а саме 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.

З нагоди ювілейних дат відомих українських та зарубіжних письменників в Інтернет-центрі функціонує виставка-календар «Ювілейна мозаїка року».

На виставці представлений творчий доробок ювілярів, життя і діяльність яких тісно пов'язані з розвитком української та світової літератури.

  Ближче познайомитись з творчими доробками письменників-ювілярів можна, завітавши до центральної районної бібліотеки та переглянувши книжкову виставку-календар «Ювілейна мозаїка року».

«В серцях людських не вмерли Крути, вони проклали у майбутнє шлях»

З метою ознайомлення учнів з трагічними сторінками українського народу та виховання патріотизму, любові до нашої рідної країни було проведено годину історії «В серцях людських не вмерли Крути, вони проклали у майбутнє шлях» для учнів 3-го А класу Тростянецької школи №1.

Із розповіді бібліотекаря діти дізнались про трагедію під Крутами, де у 1918 році в нерівному бою з більшовицькими військами полягли за незалежність України молоді патріоти – студенти Київського університету Святого Володимира та учні Кирило-Мефодіївського братства.

Бій під Крутами набув символічного значення, став легендою, прикладом героїзму і жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.

В Інтернет-центрі районної бібліотеки представлено тематичний перегляд «Пам’ятай про Крути».

Андріївські вечорниці в бібліотеці

День Збройних сил України: історія і значення свята

Дата свята обрана не випадково. Незабаром після здобуття Україною незалежності, 6 грудня 1991 року, був ухвалений закон "Про Збройні сили України". А 1993 року цей день з'явився в офіційному календарі українських свят.

Цей день присвячений всім українським військовослужбовцям, які служать або раніше служили в українській армії. Саме на армію покладаються завдання з оборони країни, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Цього дня ми долучаємося до привітань на адресу українських військових! Зичимо міцного здоров’я та успіхів військовослужбовцям усіх рангів, ветеранам, новобранцям і їхнім родинам та пам’ятаємо і шануємо пам'ять загиблих українських військових.

В Україні запустили новий яскравий флешмоб «Зроби фото з хусткою», приурочений до Всесвітнього Дня української хустки, що відзначатиметься 7 грудня.

Тисячі українок вже фотографуються у яскравих хустках і долучаються до акції в мережі, публікуючи красиві світлини.

Бібліотечні працівники району підтримали флешмоб «Зроби фото з хусткою».

Фото-зона в бібліотеці

Голодомор –  акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.

Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

Не дай голосам згаснути. Запали свічку пам’яті в День вшанування пам’яті жертв Голодомору!