В Україні 22 червня - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

За матеріалами сайту: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2726060-v-ukraini-sogodni-den-skorboti-i-vsanuvanna-pamati-zertv-vijni.html

В інтернет-центрі районної бібліотеки організовано виставку-спогад «Перегортає пам’ть сторінки».

День батька в Україні: історія свята

Нове державне свято День батька, починаючи з 2019 року, відзначається в Україні в третю неділю червня. І в нинішньому році ця дата припала на 21 червня.

А з'явилося свято в Америці у 1909 році. Місіс Додд з міста Спокан виступила з ініціативою створення дня в році, коли б діти могли висловити подяку і шанування своїм дбайливим татусям. Таким чином вона увічнила пам'ять свого батька, який, коли залишилася вдівцем, зумів виховати шістьох дітей без матері.

Працівниками філії-бібліотеки для дітей організовано перегляд літератури «В імені гордім – Батьківщина – слово «Батько» - слово корінне»

Цього дня 1652 року в битві під Батогом українські війська під проводом Богдана Хмельницького вщент розгромили польську армію коронного гетьмана Марціна Калиновського

Наступного року після катастрофічної для українців поразки під Берестечком і підписання тяжкого миру під Білою Церквою 1651 року, за умовами якого чи не вся Україна поверталася під ярмо польської шляхти і магнатів, відбулась переможна Батозька битва. Богдан Хмельницький укотре довів свій визначний талант полководця, а козаки – вміння перемагати. Для поляків, які після Берестечка розраховували на повний занепад козаччини, результати бойовиська під Батогом стали прикрою несподіванкою.

Щоби не допустити воєнного союзу України з Молдовою, польський уряд направив в Україну армію, яка складалася з 12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та 30 тисяч озброєних слуг. 22 травня (1 червня за новим стилем) українське військо на чолі з Богданом Хмельницьким атакувало польську армію під командуванням Калиновського біля гори Батіг, що біля берегів Південного Бугу на Брацлавщині (неподалік села Четвертинівки Тростянецького району, Вінницької області). Разом з козацькими полками в битві під Батогом брали участь загони кримських татар як тимчасові союзники Війська Запорізького. Бій тривав два дні і завершився повним розгромом польської армії.

В цій битві полягло майже все польське військо та німецькі найманці. Загинув і сам гетьман Калиновський з сином, а також майже вся командна верхівка поляків.

Внаслідок Батозької битви значну частину України було повністю очищено від польських військ, українські війська зайняли територію України до річки Случ. Битва під Батогом стала чи не останньою великою перемогою Богдана Хмельницького і українського війська. Вже через два роки українці шукатимуть союзу з Московією, татари вкотре зрадять, а Україна буквально втопатиме в крові, потерпаючи як від зовнішніх зазіхань агресивних сусідів так і від внутрішніх чвар.

В Інтернет-центрі Тростянецької районної бібліотеки оформлено перегляд літератури «Слава козацька не вмре, не загине», створено фільм «Батозька битва»

День вишиванки 2020 

День вишиванки – це всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу, збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді. Загалом це свято, коли українці в будній день одягають вишиванку на роботу, університет, школу чи садочок, протягом останніх років набуло особливої уваги та розквіту. Українську вишивку називають «Молитвою без слів», а сорочка є головним оберегом людини.  

З нагоди Всеукраїнського Дня вишиванки бібліотечні працівники відвідали районний краєзнавчий музей, де ознайомились з виставкою українських сорочок.

Українська вишита сорочка та народний одяг в цілому – є яскравим та самобутнім явищем культури, яке розвивалось та удосконалювалось протягом багатьох століть. Сорочку берегли як зіницю ока, адже це була не просто річ, а деяким, навіть магічним та містичним предметом, оберегом, який захищав людину від біди та негараздів. Недарма із сорочками пов’язана велика кількість різноманітних прикмет. Прилучення до сорочки починалось з раннього дитинства. Першу сорочку для немовляти шили з тканини, якою хрещені батьки обвівали свічки під час обряду хрещення. Таким чином новонародженого прилучали до «Царства Христова». В подальшому житті сорочка супроводжувала людину протягом всього життєвого шляху. Під час проведенння релігійних обрядів та ритуалів або будь-яких важливих урочистих подій, українці обов'язково вдягали вишиванку. Про це та інше із життя та побуту українців, нам повідала господиня музею Людмила Шамраєнко. 

А ми не втримались і приміряли страровинні українські сорочки.

Кольоровими нитками вишиванка вплетена у наші традиції і найважливіше те, що, маючи вікову історію, вона не втратила своєї популярності і до сьогодні.

До Дня пам’яті жертв політичних репресій 

 історичний книгопоказ "В книжковій пам'яті - Великий терор"

День Європи святкують щорічно кожної третьої суботи травня, а в країнах Європейського Союзу – 9 травня. Прикметно, що Україна – єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається це свято.

Різні святкові заходи проходять і в бібліотеках.

Пропонуємо вашій увазі віртуальне книжкове євроасорті «Літературні меридіани Європи», яке об’єднує  геніїв слова за географічною ознакою – письменників Європи.

Допитливим читачам відділ обслуговування дітей середнього та старшого шкільного віку Тростянецької філії-бібліотеки для дітей, пропонує знайомство з літературою, яка є у фондах бібліотеки для дітей. Вважаємо, що така література буде цікавою для читачів-учнів 5-9 класів, оскільки тут представлені твори на будь-який читацький смак.

«Гаррі Поттер»

Джоан Роулінг,  британська письменниця

«Гаррі Поттер» — серія з семи фантастичних романів англійської письменниці Джоан Роулінг. У книгах розповідається про пригоди юного чарівника Гаррі Поттера і його друзів Герміону Грейнджер і Рона Візлі, які навчаються у Гоґвортській школі чарів і чаклунства. Основний сюжет присвячений боротьбі Гаррі проти темного чаклуна лорда Волдеморта, який намірюється стати безсмертним, повалити чаклунський керівний орган званий Міністерством магії і підкорити всіх чарівників і маґлів (не чарівників).

«КАРЛОТТА»

 

Дагмар Хосфельд, німецька дитяча письменниця

Серія з 4 книг про Карлотту – дівчинку, що вчилася в інтернаті "ПринцЗеє".

У неї були батьки, та вони розлучилися. Що робити, коли в мами нова родина, а тато на кілька років поїхав у відрядження. Варіантів кілька, але Карлотта обирає найважчий – відправитись до інтернату. Тут їй доведеться порозумітися з дивними сусідками, навчитися давати відсіч ворогам і, звичайно, вперше закохатися. Життя в інтернаті сповнене цікавих подій і таємниць, але спочатку Карлотта має зіткнутися з серйозними випробуваннями на міцність...

«ЛОЛА»

Ізабель Абеді,  німецька дитяча письменниця

Серія з 9 книг  про «Лолу».

Це книга про дівчинку, котра в кожній книзі уявляє себе кимось іншим. Наприклад, у першій – поп-зіркою, у другій – репортером газети, у третій – секретним агентом… І усе це ТАААК цікаво описано!

Сім'я у неї дуже незвичайна: тато з Бразилії, трирічна тітка, дідусь, який не розрізняє кольори… У кожній книзі вона переживає просто ВЕЛИЧЕЗНУ кількість різноманітних пригод.

А ще сюжет може робити максимально несподівані повороти.

«ЙОРҐЕН + АННА = ЛЮБОВ»

Вігдіс Йорт,  норвезька письменниця

У дівчинки Анни до одного дня було звичайне життя. До дня, коли у школу прийшов новенький Йорґен. І ось тоді для неї багато чого змінилося…

Красуні Еллі хлопець також припав до смаку, і боротьба за нього виявилася аж ніяк не простою

«БУБА»

Барбара Космовська,  польська письменниця

 «Буба», «Буба мертвий сезон» роман польської письменниці Барбари Космовської, який вийшов у серії «Прикольна книжка» молодого львівського видавництва «Урбіно».

Це книга про життя польської шістнадцятирічної дівчинки, яку всі кличуть Бубою, хоча її справжнє ім’я – Агнешка. Вона мешкає разом із «зірковими» батьками (мама Марися – відома письменниця, яка пише жіночі романи, тато – ведучий телепрограм про людські долі) та дідом Генриком.

«Буба» – це книжка для сімейного читання, написана в пригодницькому жанрі. Авторка цікаво виписує кожного персонажа, настільки добре, що про нього можна самому вигадати ще одну гумористичну історію. Герої «Буби» тримають читача в напрузі, від них весь час чекаєш несподіванки. В результаті читач не встигає оговтатися від одного сюжетного повороту, коли його знаходить новий.

Особливість твору – неперевершено лукавий гумор. 

«ПЕППІ ДОВГАПАНЧОХА»

Астрід Ліндгрен,  шведська дитяча письменниця

Дівчинка, для якої затісні будь-які рамки - фантазерка, бунтарка, жартівниця. Неймовірно сильна. Неймовірно щедра. І трішечки самотня. Хочеш подружити з нею? Тоді розгорни мерщій книжку уславленої шведської письменниці Астрід Ліндґрен і поринь у пригоди Пеппі Довгапанчохи - доньки капітана, який став найсправжнісіньким королем.

Метт Гейг,  британський письменник

«ХЛОПЧИК НА ІМ’Я РІЗДВО»

 

Метт Гейґ - один з найпопулярніших сучасних авторів, чиї твори перекладено більш ніж 25 мовами. Ідея книги «Хлопчик на ім’я Різдво» з’явилася після того, як син запитав його, яким був Санта-Клаус у хлопчачому віці.

«ДІВЧИНКА, ЯКА ВРЯТУВАЛА РІЗДВО»

 

Батечко Різдво запізнюється і дівчинка Амелія втрачає останні сподівання. Бо важко не втрачати надію коли все геть погано. Хтось прикладає зусиль аби нашкодити Різдву. Різдво треба рятувати!

Із дотепними та емоційними ілюстраціями Кріса Моулда.

«ЧАРЛІ БОН І ЧАСОКРУТЬ»

Дженні Німмо

Дженні Німмо — британська авторка дитячих книг, включаючи багато фантастичних і пригодницьких романів. Найвідомішою її роботою можуть бути діти Червоного короля, також відомі як серія Чарлі Боун або серія «Червоний король», в якій чарівний талант Чарлі Боуна втягує його в зловісні інтриги своєї нової школи.

У другому романі серії про пригоди Чарлі Бона для головного героя починається новий семестр в Академії Блура. Чарлі не розраховував, що його життя в цій стародавній школі, де він встиг нажити і відданих друзів, і небезпечних ворогів, буде легким. Однак усім серцем сподівався, що його навчання не принесе неприємних сюрпризів. Аж тут з’являється Генрі Юбім, якого Часокруть переніс із морозної зими 1916 року в таку ж холодну зиму 2002-го. Блури та підступні тітки Юбім нишпорять усюди, намагаючись піймати Генрі, і хлопцеві знадобиться допомога Чарлі, щоб вижити. В Академії Блура може бути дуже небезпечно…

«ЧАРЛІ І ШОКОЛАДНА ФАБРИКА»

Роальд Дал,  валлійський письменник норвезького походження

Чому діти всього світу люблять книжки Роальда Дала? Завдяки неймовірному польоту фантазії та дуже симпатичним персонажам.

Казкова повість «Чарлі і шоколадна фабрика» — не виняток. Її чарівний світ міниться барвами й змінює форми, наче шоколад, що плавиться у великому казані. Дія повісті відбувається на чудернацькій фабриці, де виготовляють вигадані солодощі, — і, здається, від сторінок книжки аж линуть неймовірні пахощі. На доброго і щирого хлопця Чарлі за воротами колись замкнутої від усього світу фабрики, якою заправляє дивакуватий власник Віллі Вонка, чекають дивовижні пригоди. Чарлі потрапить туди не сам, а в товаристві інших дітлахів. Але чи всі зможуть пройти крізь випробування? Читачеві неодмінно закортить про це довідатися.

 «НІНА - ДІВЧИНКА ПЛАНЕТИ ШОСТОГО МІСЯЦЯ»

Муні Вітчер,  італійська письменниця

Муні Вітчер (Місячна чарівниця) — псевдонім сучасної італійської письменниці, яка написала серію книжок про дівчинку Ніну та її друзів, створивши дивовижний світ реальності й казкового трилеру. Головна героїня, мадридська школярка Ніна, дізнається про смерть свого діда, мага й алхіміка Михайла Мезинського. Вона приїздить до Венеції й отримує у спадок від діда магічну Книжку та інші атрибути магії й алхімії, а також він заповів їй головну справу свого життя — врятування планети Ксоракс, або Шостого Місяця. Ніна зі своїми друзями вступає в бій із Чорним Магом, князем Карконом, та його посіпаками.

8-9 травня увесь світ вшановує пам’ять усіх загиблих жертв у Другій світовій війні.

8 травня - День пам’яті та примирення, визначений Резолюцією Генеральної асамблеї ООН, а 9-го травня – День перемоги над нацизмом.

До Дня пам’яті та примирення і 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Тростянецька центральна районна бібліотеки підготувала віртуальну виставку «Ціна перемоги. Невідома Друга світова»

Колодія величаймо

Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи. Колодій, Колодка, Колодки, Масниці, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «Ніжкові заговини» тощо - різні назви давнього свята.

В прадавньому розумінні Колодій — це маленький Сонце-Божич, який уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм.

З наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. Отже — «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, настає новий етап його оновлення.

Починали святкувати Колодія на початку тижня. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду. Ритуали мали свою послідовність: народження, освячення, дієвість, смерть, захоронення та оплакування. Проте веселощі, кмітливі забави та жарти супроводжували умовні обрядові дійства упродовж усього тижня.

Незважаючи на різне тлумачення Колодія, свято широко відзначалося на всіх теренах України. І хоча є деякі відмінності у проведенні його в різних регіонах – зміст і характер були однаковими. Це – суто українське свято, і йому немає аналогів у інших народів.

Свято супроводжується обрядами, пов’язаним із проводами зими і зустріччю весни і має характер загального примирення, злагоди та всепрощення. За традицією в цей час влаштовуються народні гуляння, а всі дійства направлені на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну.

Протягом семи днів відбуваються урочистості, що славлять Колодія. Свято відлунює звичаєвість доби матріархату, оскільки жінки є головними дійовими особами. Цей тиждень ще також називали «Бабським тижнем» або попросту «Бабським», а Колодій, відповідно, - «Бабським святом». Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.

На Україні в усі часи головним обрядом Масниці були «колодки». Сонячну ознаку Колодія, як символ продовження роду, – маленьку вербову колодочку з навскісними хрестиками, перев’язану стрічечкою, дівчата прикріпляли на груди своєму хлопцеві, або «сповивали» і залишали до суботи.

Парубкам, котрі за рік не одружилися, чіпляли до руки чи до пояса колодку - загорнуте у полотно вже справжнє полінце, - у такий спосіб намагалися карати затятих одинаків. Пам’ятаючи про такий звичай, парубки заздалегідь готували «відкупного» грішми, подарунком або оковитою (виставляли могорича) - лише так можна було відкупитися.

На відміну від парубочої колодки, дівочу колодку оздоблювали паперовими квітами, барвистими стрі­чками та прив’язували дівчині, що забарилась із заміжжям, до лівої руки. Дівчата теж могли відкупитися стрічками, намистом, хустиною чи танцями і піснями.

В окремих місцевостях прив’язували колодку й батькам (до ноги) у покарання за те, що своєчасно не одружили своїх дітей.

Також в цей день парубки вибирають наречених.

Звичаєве право українців осуджувало тих, хто ухилявся від подружнього життя, а відтак, від продовження роду. А Колодій нагадував:

«Не жинився єси, то колодку носи!»

За народним повір’ям, Колодій — як Бог і опікун шлюбу, щедро обдаровував здоров’ям, злагодою, достатком тих, хто створював родини, дарував подружжю діточок.

Нагадати про старовинні народні обряди та звичаї вирішила й Тростянецька центральна районна бібліотека, яка спільно з районним будинком культури,  краєзнавчим музеєм організувала справжнє свято «КолоДій – приєднуйся і дій!».

Здоровий спосіб життя сьогодні – це вимога часу. Бути здоровим – це актуально, модно і престижно. Бібліотека для дітей як соціальний інститут покликана відповідати на нові вимоги суспільства, а тому формування здорового способу життя є одним з найактуальніших напрямків у роботі бібліотеки. Дя учнів школи №1 проведено цикл заходів: урок здоров’я «Світ чудовий, коли ти здоровий», година застереження «Чи поможуть вітаміни всім нам вчитися відмінно» під час яких діти зрозуміли, щоб допомогти здоров’ю потрібно дотримуватись простих правил гігієни, займатись загартовуванням, їсти їжу корисну для здоров’я, намагатись правильно проводити вільний час, бути добрим і робити добрі справи.

Знати історію свого народу а також тих, хто найбільше прославив рідну землю у світі – обов’язок кожного українця. Про славну доньку свого народу Лесю Українку в день її народження розповідали своїм читачам працівники Тростянецької філії-бібліотеки для дітей, які організували цикл заходів для учнів Тростянецької школи №1: літературно-поетичну годину «Леся Українка – поетична квітка України», літературні ранки «Віночок слави Лесі Українки» та «Вічно живий голос Лесі Українки».

Діти дізнавались про життя поетеси, переглядали мультфільм за мотивами казки «Біда навчить» та читали її вірші.

Усі присутні ознайомились з виставкою – персоналією «Леся Українка - дітям», поринули у світ творчості та краси поетеси.

Про Лесю Українку можна багато цікавого розповісти і дізнатись, бо її життя – це героїчна легенда, яку вона творила сама, перемагаючи важку хворобу, здобуваючи знання самоосвітою і творячи для нащадків таку неповторну прекрасну поезію.