Тростянецька центральна районна бібліотека отримала книги, в рамках благодійної акції "100 ТИСЯЧ КНИЖОК ДЛЯ СІЛЬСЬКИХ БІБЛІОТЕК" започаткованої  «Фундацією Дарини Жолдак».  Це і художня література словники, книги з історії, підручники, а також багато чудесних яскравих дитячих книжок. Подаровані книги поповнять фонди сільських бібліотек нашого району.

Останні 10 років фінансування комплектування сільських бібліотек книгами не здійснювалось, тому допомога літературою являється актуальною у вирішенні цієї проблеми. Ми раді, що нині увагу звернули саме на сільські книгозбірні.

Щиро дякуємо всім, хто долучився до акції – книжками, інформаційною допомогою чи допомогою в доставці їх на місця! Разом ми робимо дійсно дуже добру і корисну справу!                        

7 травня в районній бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників «Сучасний імідж публічних бібліотек».

Семінар проходив у два блоки.

Відкривала семінар директор бібліотеки М.Дереш із виступом «Центральна районна бібліотека – орієнтир сільських бібліотек», де торкнулася теми, актуальної на сьогодні, про об’єднання громад та збереження бібліотечних закладів в громадах.

Методист О.Діденко зробила  презентацію «Імідж бібліотек» на прикладах сільських книгозбірень по створенню свого іміджу.

Другий блок семінару був присвячений 70-й річниці Перемоги над нацизмом в Європі, де бібліографи О.Слободяник та Л.Ратушняк представили учасникам семінару презентацію «Ті, хто боролись за Свободу» про честь, мужність, відвагу українських людей у боротьбі з нацизмом у Другій Світовій війні.

Війна.  Друга  світова … В  її  літописах  є  немало трагічних, героїчних, хвилюючих  сторінок пов’язаних  з жахливими  боями  та  визволенням   всіх  територій окупованих німецько  – фашистськими загарбниками. Ось  і  сьогодні  з  нагоди  70-ї річниці перемоги над нацистами  ми  хочемо  низько  вклонитися  ратному  подвигу  воїнів, згадати  героїчні  бої  на  кордоні, оборону  Києва, Севастополя, Одеси, Керчі, битву за Харків, Донбас, форсування Дніпра, знамениті Корсунь – Шевченківську, Львівсько – Сандомирську  операції  та  багато  інших  військових  подій.

Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців. 700 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів. Таку ціну заплатила Україна за перемогу.

Подвиг  героїв  повинен   передаватися  з  покоління  в  покоління  і  жити  в  людській  пам’яті  вічно. Солдати  війни  пам’ятають  і  гіркоту  перших  поразок, і   радість  повної  перемоги  над  ворогом, і  біль  важких  втрат  рідних, друзів, побратимів.

Солдатська  пам’ять – це  той  голос  історії, який   ми  повинні  чути  щодня.

Напередодні  70 – річчя перемоги над нацизмом в Європі відділ обслуговування  районної  бібліотеки  спільно  з  районним  краєзнавчим  музеєм  провели  вечір – зустріч  «Ми йшли до тебе, Перемого!» з ветеранами Дмитром Паламарчуком, Іваном Крушельницьким, Миколою Мельником, головою  ради Тростянецької  селищної  організації  ветеранів  України  Аллою Голенченко. Ветерани  згадали  мить, коли  було  оголошено  про  капітуляцію  і  повну  перемогу  над  ворогом, де,  в  яких   краях,  застала їх ця звістка і скільки ще років пройшло, поки їх, солдат, мобілізували  з  армії. Скільки страждань, гіркоти і журби за рідною домівкою та родиною  витримало  солдатське  серце.

Ветерани  звернулись  до  учнів  10 –го  класу  Тростянецької  СЗШ  І-ІІІ ст. №2  із закликом  берегти  і любити  рідну  землю, пам’ятати всіх тих, хто ціною свого життя відстояв наше майбутнє.

Ведучі заходу, провідний бібліотекар відділу обслуговування Оксана Барчук та директор районного краєзнавчого музею Людмила Шамраєнко, подякували  присутнім  за  розуміння, шану  і  теплоту, якою  були  огорнуті  ветерани. 

Протягом  вечора  звучали  пісні  періоду  війни.

Сьогодні, коли Україна відзначає 70-ту річницю  завершення війни у Європі, час відкрити незаслужено забуті імена мужніх людей, відданих своєму народові.

У нашій бібліотеці вже стартувала акція "Ті, хто боролися за Свободу", присвячена цій значній події.

Провідний бібліограф ЦРБ Оксана Слободяник та бібліограф – краєзнавець Людмила Ратушняк підготували для учнів старших класів школи – гімназії №1 урок мужності та слави «Герої нашої історії».

Учні познайомились із героїзмом українських воїнів: Василя Порика, Василя Кука, Амет – Хана Султана, Олексія Береста, Кузьми Дерев'янка, Івана Бабака.

Цей захід сприяв формуванню в учнів поваги до історичного минулого України, до українських людей, які ціною свого життя виборювали наше майбутнє, але були незаслужено забуті, або і взагалі викреслені з радянської історії.

Працівники відділу обслуговування ЦРБ, зокрема кафедра юнацтва, долучились до Всеукраїнської акції «Українська молодь читає» і прийняли естафету-виклик долучити до читання 1 000 000 за 100 днів читачів.

29 квітня в стінах бібліотеки відбувся майстер-клас місцевих поетів та письменників «Поезія єднає серця» для учнів 9 - А класу НВК  школа- гімназія №1. Тепер книгозбірня має ще  17 юних і нових читачів.

 Поділитися досвідом та провести майстер-клас прийшли Тетяна Ясенчук голова літературно – мистецького об’єднання «Джерело», Святослав Шур, Микола Прус. Вони щиро та щедро ділились  своїми знаннями, досвідом, надбанням, прочитали свої  вірші, розповіли про плани на майбутнє.

У затишній залі бібліотеки відбувся, насправді, Вечір поезії. Ще дуже молоді юнаки та дівчата, тремтячими від хвилювання руками тримали сторінки своїх поезій і декламували свої вірші. Ці озвучені рядки знайшли свого слухача здебільшого вперше. Серед виступаючих виявилося більше дівчат. Можливо тому, що жінкам більш природньо, з меншою сором’язливістю висловлювати свої почуття, думки, переживання.

Такі  майстер - класи  напрочуд корисні  для тих, хто робить перші кроки у поетичному мистецтві і в майбутньому поповнять ряди нових імен в літературному об’єднанні.

26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.

Наступного року Україна буде відзначати сумний ювілей – 30-річчя наймасштабнішої техногенної катастрофи минулого століття, коли страшна біда прийшла в Україну, тим самим, накривши чорним смертельним крилом і сусідні держави.

Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилось 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд з Хіросімою і Нагасакі. Аварія, що трапилась на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально – економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті.

Катастрофа викликала зараження 7% території країни, а це 260 тисяч га забруднених територій, зачепила радіоактивними опадами 2293 населених пункти. Три з половиною мільйони осіб, зокрема 1,3 мільйони дітей, отримали дозу радіоактивного опромінення.

До цієї трагічної дати, відділом обслуговування центральної районної бібліотеки спільно з краєзнавчим музеєм, в Тростянецькій школі №2 було проведено годину – реквієм «І все перекреслив урановий атом…»

Про проблеми Чорнобильської зони: чи можливе повернення до життя, про нинішній стан обпаленого «мирним» атомом регіону розповіла учням 10 класу провідний бібліотекар відділу обслуговування Оксана Барчук.

                       

                                                               

Бібліографічний огляд  «Чорнобиль – це набат і біль», який висвітлює трагічні сторінки Чорнобильської трагедії, представила Олена Друмарецька зберігач фонду Тростянецького районного краєзнавчого музею.

                

Український інститут національної пам’яті ініціював акцію пам’яті «Ті, хто боролися за Свободу», яка передбачає виробництво  відеороликів, аудіоматеріалів, коротких нарисів про життєві історії українців, які боролися проти агресора.

Основна мета акції – показати багатогранність українського виміру боротьби із нацизмом через історію однієї людини. Акція покликана популяризувати історії різних людей: кримськотатарського льотчика, Героя СРСР Амет-Хана Султана, українського героя французького Спротиву Василя Порика, генерала УПА Василя Кука, Героя України Олексія Береста, який встановив радянський прапор на Рейхстагу, Героя України Євгена Березняка, який увійшов у популярну культуру під псевдо «Майор Вихор» і долучився до порятунку від тотального знищення Кракова, українського солдата польської армії Андерса Михайла Паньковця, який першим увірвався до німецького бункеру на горі Монте-Кассіно, звичайного дрогобицького хлопчика Мандика Хасмана, який долучився до Української повстанської армії, або генерала Кузьми Дерев’янка, що в буквальному сенсі поставив крапку у Другій світовій війні, підписуючи Акт про капітуляцію Японії на борту лінкора «Міссурі» у вересні 1945 року – та багато інших, хто боровся з нацизмом по всьому світу, але без чиєї боротьби не було б можливе вигнання нацизму з України.

Проведення акції передбачає кілька хвиль, заключна хвиля цієї акції пам’яті має бути приурочена до днів Пам’яті та примирення 8-9 травня 2015 року та 70-ї річниці завершення війни у Європі.

Тростянецька центральна районна бібліотека приєднується до цієї акції і спільно з районним радіомовленням відкрили рубрику «Ті, хто боролись за Свободу».

Тут будуть лунати розповіді про українських людей, які ціною свого життя виборювали наше майбутнє, але були незаслужено забуті, або і взагалі викреслені з радянської історії.

Слухайте нас в радіоефірах 24, 26, 29 квітня, а також 1, 3, 6, 8 травня.

Як відомо з минулого року Україна вшановує пам’ять полеглих у Другій світовій війні під європейським та традиційним українським символом — квіткою маку. Цьогоріч вперше 8 травня — день капітуляції нацистської Німеччини —  на офіційному рівні за європейською традицією став Днем пам’яті та примирення. Відповідний Указ Президент України підписав 24 березня 2015 р. Заходи із вшанування розпочалися в січні із річниці визволення концтабору Аушвіц і триватимуть до вересня — річниці завершення Другої світової війни. У квітні у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі "Мистецький Арсенал"  стартував проект "Маки Пам’яті". Що ж символізує квітка маку?

Довідка

Квітка маку в українській традиції

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає…». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака:

               «…Обступили Морозенка турецькії війська.

                     По тім боці запорожці покопали шанці;

                     Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці.

                     Ой, недаром ранесенько той мак розпускався,

                 – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…».

Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак як символ повʼязаний із війною та військом перейшов у художню літературу.

В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте!

                              Кому прикре наше діло,

                               Нам воно святе».

Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…».

Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

Мак як символ памʼяті у світі

Появу цього символу повʼязують з віршам двох людей: канадського військового лікаря Джона Маккрея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл.

Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами:

            «На полях Фландрії розквітли маки

              Між хрестами ряд за рядом».

Друга 1918 р. написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 р. Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921 р. червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами

            «Червоні маки на Монте-Кассіно

               Замість роси пили польську кров».

Мак як символ памʼяті в Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної памʼяті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло. Минулорічним було «Ніколи знову».

Цього року за нагоди 70-тої річниці Перемоги над нацизмом заходи пройдуть під  новим гаслом: «Памʼятаємо. Перемагаємо». Ми памʼятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми памʼятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями обʼєднані нації. Ми памʼятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця памʼять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Рекомендації щодо використання символу

Рекомендується виготовляти стилізовані червоні маки з паперу, пластику або тканини та розміщувати на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця. Натомість не рекомендується прикрашати маками головні убори, взуття, сумки, ошийники тварин, мобільні телефони, автівки тощо.

Використання маків великого розміру або зображень на великих площинах: біг-бордах, сіті-лайтах, стелах, дошках, інших носіях, в якості оздоблень класів, залів чи публічного простору залишається на судження організаторів за умови збереження гідної пошани до цього символу.

Джерело: Time-UA.com — новини України і світу

19 березня  відбувся семінар для працівників бібліотек району «3D» в бібліотеці: Документ. Дозвілля. Діалог». Всі процеси в бібліотеці, пов'язані з цими трьома складовими, вимагають сьогодні переосмислення,  «перезавантаження».

Розпочала роботу семінару директор ЦРБ М.Дереш.

З цікавими  доповідями на семінарі виступили бібліотекарі ЦРБ.

Бібліотекар відділу комплектування С.Вербецька висвітлила тему «Формування документних ресурсів бібліотеки». Фонд – основа функціонування бібліотеки, джерело задоволення інформаційних потреб користувачів.

Головним напрямом роботи бібліотек є формування фондів: повноцінне комплектування документами на традиційних та електронних носіях, що виходять на теренах України, та їх облік. Це здійснюється шляхом одержання документів за Державними, місцевими програмами, обов’язкового примірника документів, придбання видань за рахунок загального та спеціального фондів, відбору документів в обмінно-резервному фонді Вінницької обласної бібліотеки, одержання дарунків тощо.

Вивченню інтересів та запитів користувачів, організації дозвілля приділила увагу провідний бібліотекар відділу обслуговування О.Барчук.

Провідний бібліограф О.Слободяник торкнулась «гарячої теми» для сучасної бібліотеки - «Бібліотека в соціальних мережах» - «Для бібліотеки соціальні медіа є економічним і при цьому ефективним способом вивчення думки про бібліотечні послуги, формування позитивного іміджу, налагодження ефективних комунікацій з реальними або потенційними користувачами. Це хороший засіб для просування книги, читання та бібліотеки у віртуальному середовищі. Ми часто забуваємо, що бібліотеці необхідно доводити свою корисність, показувати, кому і навіщо вона потрібна, тобто  займатися своїм просуванням. Як ми будемо використовувати при цьому соціальні медіа, залежить від наших конкретних завдань. Важливо пам'ятати, що соціальні медіа – це не наша мета, а наш інструмент. Тому бібліотекам потрібно звернути увагу на те, як задіяти соціальні мережі».

«Перезавантаженням» бібліотек займалась методист О.Діденко, яка познайомила учасників семінару з використанням електронної системи моніторингу мережі публічних бібліотек України (ЕСМаР).

ЕСМаР створено для збору, зберігання та обробки даних, які надаються публічними бібліотеками України за визначеним переліком показників.

Які ж переваги цієї системи?

- швидкість збору та обробки статистики;

- швидкий доступ до повної інформації про кожну бібліотеку;

- можливість різнобічного аналізу;

- зручна та проста форма подання статистики.

«Ліна Костенко. В часах перехідних і вічних»

Я, що прийшла у світ не для корид,

що не люблю юрби і телекамер,

о як мені упікся і обрид 

щоденний спорт - боротися з биками! 

Я одягаю пурпуровий плащ. 

Бики вже люттю наливають очі. 

Я йду на них!.. Душе моя, не плач... 

Ці види спорту вже тепер жіночі.

 Ліна Костенко

          19 березня виповнилось  85 років видатній українській  поетесі - принциповій жінці з чоловічим характером, сталими принципами та поглядами на життя, - Ліні Василівні Костенко.

      Її знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні. Слухаючи її поезію, неможливо приховати захоплення красою і  вишуканістю поетичного слова.

      До цієї ювілейної дати в стінах районної бібліотеки оформлено тематичний перегляд літератури «Магія слова Ліни Костенко».  

       Вслухайтесь в Слово Поета, серцем доторкніться його чар, вдумайтесь у його глибокий зміст – і вам відкриється багато таємниць, життєвих, і поетичних.

         Ліна Василівна Костенко посідає перше місце в українській культурі останніх півстоліття завдяки своїй сильній особистості, принциповому запереченню позиції пристосуванства, здатності мовчати тоді, коли це означало спокус облаштувати своє життя ціною поступок.

Страшні  слова,  коли  вони  мовчать,

Коли  вони  зненацька  причаїлись,

Коли  не  знаєш,  з  чого  їх  почать,

Бо  всі  слова  були  уже  чиїмись.

       На нинішньому поетичному олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона як «нерозгадане чудо», «голос народу». Якими мають бути слова, що могли б схарактеризувати цей феномен української культури адекватно його значенню і силі!

Не бійся прикрого рядка

 Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

 Не бійся правди, хоч яка гірка,

 не бійся смутків, хоч вони як ріки.

 Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.

      20 березня  працівниками відділу обслуговування Анастасією Ліпніцькою та Ларисою Білоус, спільно з вчителями української мови та літератури Раїсою Тиндириндою та Галиною Маланчук,  для учнів 10-х класів ЗОСШ №1- гімназія, було проведено літературний  вечір – портрет  «Ліна Костенко. В часах  перехідних і вічних» присвячений цьому ювілею.

    Маючи воістину Божий дар слова, Ліна Василівна є ще й лицарем честі, взірцем громадянської мужності. Таким поетом може пишатися будь-який народ світу, бо він є спадкоємцем кращих традицій не лише своєї нації, а й усього людства.

Не забувайте незабутнє

І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

На сто ерзаців у собі.

Ми вітаємо Ліну Василівну з ювілеєм і бажаємо їй творчих успіхів та наснаги, нових мистецьких звершень, а вам, читачам, ніколи не розлучатися з неповторною, мудрою і пристрасною її поезією.

«Народ шукає в геніях себе», – якось сказала Ліна Костенко. Але хочеться думати, що прийде час і нащадки наші скажуть: «Народ знайшов себе в Ліні Костенко».