Партизанські краї: Події  та  факти  історії.

Відповідно до  Указу  Президента  України про  відзначення  в  Україні  22 вересня  Дня  партизанської   слави, щорічно  з  безмежною  вдячністю  і  земним поклоном вшановуємо мужність, самовідданий подвиг ветеранів  антифашистського  опору – партизанів  та  підпільників.

Партизанська  боротьба  в  тилу   окупаційних  військ  стала  важливим  стратегічним  чинником. Партизани по суті  створили «Другий  регулярний  фронт»  і  боротьбу проти  них  нацисти  розглядали, як  бойові  дії  на  фронті.

Партизанський  рух  на  окупованій  території  України  розгортався  під  впливом  двох  чинників: природного  прагнення  громадян  протидіяти  вторгненню  ворога  й  організаційних зусиль  органів  влади, які  перед  відступом  створювали  підпільно – партизанську  мережу  з  відповідними  органами  управління: підпільними  райкомами, міськкомами  і  обкомами КП(б) У.

Підпільники  та  партизани  роззброювали  невеликі  групи  ворога, що  відступав, перешкоджали  окупантам  вивозити хліб, худобу, машини, а  також  охороняли  склади,  мости  та  інші  важливі  об’єкти  в  населених пунктах.

22  вересня  відділом обслуговування центральної  районної  бібліотеки  спільно  з районним краєзнавчим  музеєм  і  при  активній  підтримці Благодійного  фонду «Добродар»  було  проведено  урок  історії «Партизанські  краї: Події  та  факти історії». Захід проходив в музеї.

Перед  учнями  9-го  класу Тростянецької ЗОШ №2 виступили:   вчителька історії Світлана Маснюк, Голова Ради районної організації  ветеранів  України Микола Мельник, ветеран війни, учасник бойових дій Дмитро Паламарчук.

У своїх виступах вони висвітлили  роль  та  значення  партизанського  руху під час Другої світової війни. Провідний бібліотекар відділу обслуговування  Оксана Барчук   розповіла  про  підпільні  організації, які діяли на території  Тростянецького  району в 1941-44рр.  Голова  Благодійного  фонду «Добродар» Ігор  Хміль поєднав  події  партизанського  руху  Другої  світової  війни  із  сьогоднішніми  подіями, які  відбуваються  на  сході  України. Він  подякував  ветеранам  війни, учням за  те, що  своєю  пам’яттю шанують  подвиги людей, які боролись та борються  за  нашу незалежність. 
Біля  музейної  експозиції про партизанський рух та підпільні групи на Тростянеччині провела екскурсію директор  музею Людмила Шамраєнко.

Ветерани  війни  М. Мельник  та  Д. Паламарчук  поклали  квіти  до  пам’ятника  загиблим  воїнам  у  роки  Другої  світової  війни.

Як знімався фільм

«Тіні забутих предків»

Цьогоріч в Україні відзначають 50-річчя прем'єри фільму "Тіні забутих предків". Але й самі «Тіні» постали з ювілею. Кінострічку було присвячено 100-річчю від дня народження Михайла Коцюбинського.

Коцюбинський закохався в Карпати в 1910-му. Параджанов — у 1963-му. Гуцульщина і Коцюбинський дали українській літературі виняткову повість. Гуцульщина і Параджанов народили цю «правдиву казку гір» вдруге — як знаковий для українського кіно фільм.

Як знімався фільм?

«Все, що бачите на екрані, було насправді. Так, як плачуть гуцули, ніхто не може плакати. Це був рік життя, прожитого біля вогнища, біля джерела натхнення», — говорив Параджанов.

Для зйомок вибрали Верховину — колишнє Жаб'є. Параджанов одразу ж захотів побачити Карпати з найвищої точки. Отож, символічним карпатським хрещенням став підйом на Говерлу. Вивчав Гуцульщину щомиті. Їздив на весілля й похорони, в музеї та церкви. Збирав і речі. Зібрав «цілий музей»: згарди, пацірки, хрести, бартки, а також — ікони (народний примітив).  Дуже багато речей Параджанову дарували. 

Жили у Верховині. Знімали також і по селах. Основний об'єкт — обійстя Палійчуків — знайшли в Криворівні. То була давня (справжня гуцульська) гражда. Ще жила газдиня, столітня Параска Харук, що в юності товаришувала з Іваном Франком. 

Бурю з Мольфаром знімали в Соколівці, пошуки потоплениці — в Бистриці. А Марічку-потопленицю — у крутіжу Рибниці на околиці Косова.

Єдиний у центрі Верховини будинок в гуцульському стилі знаходиться на вул. Гуцульського повстання, 50. Саме тут, біля підніжжя пагорба Глифи, цілий рік прожив Параджанов.

У хаті, збудованій 1930 року, жило тоді подружжя Петра та Євдокії Сорюків. Прямо з ганку — вхід до кімнати, де жили газди, а наліво — тимчасове помешкання постановника «Тіней». Там — кімната-музей фільму. Основні експонати — фотографії.

«Параджанов жив, як член сім'ї. Разом їли, ніколи один від одного не замикалися. Параджанов, чим міг, допомагав у господарці. Щовечора розпитував про гуцульський побут та звичаї. І завжди рахувався, працюючи над фільмом, із порадами та корективами своїх газдів,» — розповідає Василь Хімчак, внук Сорюків.

За спогадами господарів, Параджанов був чоловіком простим, доступним і невибагливим. Страшенно любив гуцульські страви: бануш, гуслінку, бурищеники, манюні голубці з квасної капусти. 

Серед гуцулів Параджанов завжди тримався, як серед своїх, без найменшої зарозумілості. Любив бувати на полонині (ближче до вітру і неба), їсти з вівчарями кулешу з бринзою, жартувати, розповідати смішні історії. 

Гуцулів у фільмі зіграли самі гуцули. Масовки, натуральні кадри праці горян, спів і музика — все це внесло особливий шарм автентики, правдивий дух Гуцульщини. Химку зіграла гуцулка з-під Магурки. Звуковий ряд — голос самого народу. Микола Шатрук співав гуцульські співанки. Капела під керівництвом скрипаля Василя Грималюка (Могура) грала гуцульські мелодії.

Параджанов поповнив ритуал гуцульських весіль ще одним атрибутом — ярмом. У сцені «Одруження» Івана з Палагною єднає ярмо (те, у якому ходили воли). Режисер-постановник згадував, що підказала це гуцульська коломийка про нерівний шлюб, як чоловік впряг жінку в ярмо. І гуцули не лише виконали його «так само серйозно й красиво, як свої істинні обряди», але й ввели в побутування.

Про людей.

Іванові Миколайчуку фільм змінив прізвище. Справжнє — Николайчук. Актор переінакшив його тоді, коли готувалися титри. Так і залишилося — Миколайчук.

Один із найгармонійніших творів українського кіно знімався досить драматично. За «недисциплінованість» і «відставання від плану» Параджанов отримав 3 догани. Творчі конфлікти з Іллєнком мало не закінчилися його від'їздом разом з дружиною (Ларисою Кадочниковою). Але... мистецтво перемогло.

На прем'єрі «Тіней» (4 вересня 1965 р. в новому київському кінотеатрі «Україна») відбувся перший повоєнний акт політичної непокори. Виступив Іван Дзюба із закликом проти арештів української інтелігенції. Його підтримали В'ячеслав Чорновіл та Василь Стус. Дальшу демонстрацію протестів припинила служба безпеки.

Про фільм.

Фільм за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. Знімався в 1963-64 рр. Київською кіностудією ім. О. Довженка.

Була «відлига» 60-х рр., друге українське відродження. Над фільмом працював потужний творчий колектив, «люди великої творчої міри» (І. Дзюба). Режисер-постановник — Сергій Параджанов, оператор — Юрій Іллєнко, художник — Георгій (Юрій) Якутович, композитор — Мирослав Скорик, актори — Іван Миколайчук (Іван), Лариса Кадочникова (Марічка), Тетяна Бестаєва (Палагна), Спартак Багішвілі (Мольфар). Автор сценарію — закарпатський письменник Іван Чендей, у співавторстві з С. Параджановим.

У жовтні 1964 р. стрічку запустили на екрани — до 100-річчя М. Коцюбинського, що відзначалося 17 вересня 1964 р.

У 1965 р. на Міжнародному кінофестивалі «Південний хрест» (Мар-Дель Плата, Аргентина) фільм одержав золоту медаль та приз ФІПРЕССІ за колір, світло й спецефекти.

«Тіні» отримали ще десятки призів на різних кінофестивалях. Зокрема, Кубок Фестивалю фестивалів у Римі (1965), Премію Британської кіноакадемії за кращий зарубіжний фільм (1966), Золоту медаль за режисуру міжнародного кінофестивалю у Салоніках, Греція (1966).

У 1991 р. Державної премії України ім. Т. Шевченка удостоєно С. Параджанова (посмертно), Ю. Іллєнка, Л. Кадочникову, Г. Якутовича. 

Тростянецька районна бібліотека та філія – бібліотека для дітей організували перегляди літератури «Тіні незабутих предків». Тож, більше дізнатися про фільм та перечитати твір М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», ви зможете у фондах районної бібліотеки.

29 липня в Інтернет-центрі районної бібліотеки відбувся  вебінар  для демобілізованих учасників АТО на тему: «Державні соціальні гарантії військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції», в рамках республіканської наради Державної служби зайнятості. 

Захід організовувався Вінницьким обласним центром зайнятості спільно з Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. К.А.Тімірязєва із залученням бібліотек Вінницької області.

Учасники вебінару в режимі онлайн  спілкувалися з Михайлом Бардином – юристом, головою правління Громадської правозахисної організації «Подільський центр прав людини». Він розповів про права та пільги для учасників АТО та членів їх сімей, а саме детальніше зупинився на таких питаннях:

1. Хто вважається ветераном війни. Порядок отримання статусу учасника бойових дій.

2. Пільги учасникам бойових дій.

3. Порядок отримання статусу «член сім’ї загиблого».

4. Пільги членам сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни/учасників бойових дій.

5. Оскарження незаконних дій військового керівництва. 

.

23 липня  в читальній залі районної  бібліотеки, відділом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Великий князь Київський Володимир Святославович - творець середньовічної європейської держави Руси-України». 

В засіданні брали участь заступник голови райдержадміністрації Віктор Задорожний,  заступник голови  районної ради Віктор Тарасенко, священнослужителі смт. Тростянець, с.Четвертинівки, с.Капустяни, с.Глибочка,  начальники відділів райдержадміністрації, засоби масової інформації, члени літературного об’єднання «Джерело», працівники бібліотеки, відділу освіти, керівник соціальних проектів благодійного фонду «Добродар» Л.Стефаненко. 

Відкрив  засідання «круглого столу» заступник голови райдержадміністрації Віктор Задорожний, який зазначив, що  25 лютого 2015 року Президентом України підписано Указ «Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України». Так, за дорученням голови обласної державної адміністрації по всій території Вінницької області ще з квітня проводились та проводяться ряд заходів із вшанування світлої пам’яті князя Київського Володимира Великого.

Питання  «Князь Володимир як реформатор Русі. Значення реформ Володимира» висвітлювала  вчитель історії Наталія Березюк.

 Історичний екскурс «Княжа доба Київської Русі. Портрети еліти: княгиня Ольга, князь Володимир» провела  бібліотекар читальної зали  Лариса Білоус.

Питання духовності Володимира Великого - Хрестителя Руси-України, Апостола Святої Віри, присвятили священники  громад.

Члени районного літературно - мистецького об`єднання «Джерело»  прочитали свої твори, присвячені Київській Русі та князю Володимиру.

Керівник соціальних проектів благодійного фонду «Добродар» Л.Стефаненко подарувала підбірку книг для  районної бібліотеки. 

22 липня в районній бібліотеці відбувся обласний зональний семінар бібліотечних працівників. На семінарі за темою «Data Giraffe (Дата Жирафа): розумна статистика для правильних рішень» були присутні директори, методисти, бібліотекарі по інформатизації з чотирьох районів області: Бершадський, Теплицький, Чечельницький, Гайсинський.

Тренери з обласної бібліотеки ім. Тімірязєва Ольга Коновальчук та Андрій Гончарук знайомили нас з програмним забезпеченням для використання в бібліотеках, який називається Data Giraffe (Дата Жирафа). «Жирафка», як називають її в українських бібліотеках, дозволяє відстежувати рівень використання комп’ютерів та конфіденційно й оперативно спілкуватися з користувачами.

Дані, які можна легко отримати за допомогою цієї програми, надзвичайно корисні:  промовисті цифри і відгуки користувачів служать вагомими аргументами для доведення затребуваності бібліотечних послуг і захисту інтересів бібліотек, а також для ефективнішого управління бібліотечними ІТ-послугами.

«Жирафка» виконує дві основні функції:

1. Ведення обліку часу роботи комп’ютерів, які використовуються для публічного доступу до Інтернету в бібліотеці.

Зокрема, програма надає розгорнуту статистику по годинах активної роботи користувачів за комп’ютерами, годинах простою та годинах відсутності Інтернету на них.

2. Проведення опитувань (анкетування) користувачів, які працюють з комп’ютерами в бібліотеці.

Ця частина програми є надзвичайно корисною та легкою в управлінні. Вона дозволяє створювати опитувальники і виводити на екрани комп’ютерів запрошення для користувачів дати відповіді на питання.

Спілкування з відвідувачами за допомогою «Жирафки» побудоване на принципі добровільності та поваги до персональних даних. Архітектура програми розроблена таким чином, що гарантує конфіденційність особам, які користуються комп’ютером. Програма не відслідковує, які саме веб-сайти відвідував користувач чи якими саме програмами користувався.

Запровадження нових технологій у роботу бібліотек стало ключем до підвищення популярності цих закладів у  громаді та створення на їх базі додаткових можливостей. Саме тому Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Глобальні бібліотеки»  за підтримки Фундації Білла та Мелінди Гейтc, розробила новинку - програмний продукт, який називається Data Giraffe (Дата Жирафа) для використання в бібліотеках.

Тростянецька центральна районна бібліотека отримала книги, в рамках благодійної акції "100 ТИСЯЧ КНИЖОК ДЛЯ СІЛЬСЬКИХ БІБЛІОТЕК" започаткованої  «Фундацією Дарини Жолдак».  Це і художня література словники, книги з історії, підручники, а також багато чудесних яскравих дитячих книжок. Подаровані книги поповнять фонди сільських бібліотек нашого району.

Останні 10 років фінансування комплектування сільських бібліотек книгами не здійснювалось, тому допомога літературою являється актуальною у вирішенні цієї проблеми. Ми раді, що нині увагу звернули саме на сільські книгозбірні.

Щиро дякуємо всім, хто долучився до акції – книжками, інформаційною допомогою чи допомогою в доставці їх на місця! Разом ми робимо дійсно дуже добру і корисну справу!                        

7 травня в районній бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників «Сучасний імідж публічних бібліотек».

Семінар проходив у два блоки.

Відкривала семінар директор бібліотеки М.Дереш із виступом «Центральна районна бібліотека – орієнтир сільських бібліотек», де торкнулася теми, актуальної на сьогодні, про об’єднання громад та збереження бібліотечних закладів в громадах.

Методист О.Діденко зробила  презентацію «Імідж бібліотек» на прикладах сільських книгозбірень по створенню свого іміджу.

Другий блок семінару був присвячений 70-й річниці Перемоги над нацизмом в Європі, де бібліографи О.Слободяник та Л.Ратушняк представили учасникам семінару презентацію «Ті, хто боролись за Свободу» про честь, мужність, відвагу українських людей у боротьбі з нацизмом у Другій Світовій війні.

Війна.  Друга  світова … В  її  літописах  є  немало трагічних, героїчних, хвилюючих  сторінок пов’язаних  з жахливими  боями  та  визволенням   всіх  територій окупованих німецько  – фашистськими загарбниками. Ось  і  сьогодні  з  нагоди  70-ї річниці перемоги над нацистами  ми  хочемо  низько  вклонитися  ратному  подвигу  воїнів, згадати  героїчні  бої  на  кордоні, оборону  Києва, Севастополя, Одеси, Керчі, битву за Харків, Донбас, форсування Дніпра, знамениті Корсунь – Шевченківську, Львівсько – Сандомирську  операції  та  багато  інших  військових  подій.

Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців. 700 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів. Таку ціну заплатила Україна за перемогу.

Подвиг  героїв  повинен   передаватися  з  покоління  в  покоління  і  жити  в  людській  пам’яті  вічно. Солдати  війни  пам’ятають  і  гіркоту  перших  поразок, і   радість  повної  перемоги  над  ворогом, і  біль  важких  втрат  рідних, друзів, побратимів.

Солдатська  пам’ять – це  той  голос  історії, який   ми  повинні  чути  щодня.

Напередодні  70 – річчя перемоги над нацизмом в Європі відділ обслуговування  районної  бібліотеки  спільно  з  районним  краєзнавчим  музеєм  провели  вечір – зустріч  «Ми йшли до тебе, Перемого!» з ветеранами Дмитром Паламарчуком, Іваном Крушельницьким, Миколою Мельником, головою  ради Тростянецької  селищної  організації  ветеранів  України  Аллою Голенченко. Ветерани  згадали  мить, коли  було  оголошено  про  капітуляцію  і  повну  перемогу  над  ворогом, де,  в  яких   краях,  застала їх ця звістка і скільки ще років пройшло, поки їх, солдат, мобілізували  з  армії. Скільки страждань, гіркоти і журби за рідною домівкою та родиною  витримало  солдатське  серце.

Ветерани  звернулись  до  учнів  10 –го  класу  Тростянецької  СЗШ  І-ІІІ ст. №2  із закликом  берегти  і любити  рідну  землю, пам’ятати всіх тих, хто ціною свого життя відстояв наше майбутнє.

Ведучі заходу, провідний бібліотекар відділу обслуговування Оксана Барчук та директор районного краєзнавчого музею Людмила Шамраєнко, подякували  присутнім  за  розуміння, шану  і  теплоту, якою  були  огорнуті  ветерани. 

Протягом  вечора  звучали  пісні  періоду  війни.

Сьогодні, коли Україна відзначає 70-ту річницю  завершення війни у Європі, час відкрити незаслужено забуті імена мужніх людей, відданих своєму народові.

У нашій бібліотеці вже стартувала акція "Ті, хто боролися за Свободу", присвячена цій значній події.

Провідний бібліограф ЦРБ Оксана Слободяник та бібліограф – краєзнавець Людмила Ратушняк підготували для учнів старших класів школи – гімназії №1 урок мужності та слави «Герої нашої історії».

Учні познайомились із героїзмом українських воїнів: Василя Порика, Василя Кука, Амет – Хана Султана, Олексія Береста, Кузьми Дерев'янка, Івана Бабака.

Цей захід сприяв формуванню в учнів поваги до історичного минулого України, до українських людей, які ціною свого життя виборювали наше майбутнє, але були незаслужено забуті, або і взагалі викреслені з радянської історії.