День вишиванки 2020 

День вишиванки – це всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу, збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді. Загалом це свято, коли українці в будній день одягають вишиванку на роботу, університет, школу чи садочок, протягом останніх років набуло особливої уваги та розквіту. Українську вишивку називають «Молитвою без слів», а сорочка є головним оберегом людини.  

З нагоди Всеукраїнського Дня вишиванки бібліотечні працівники відвідали районний краєзнавчий музей, де ознайомились з виставкою українських сорочок.

Українська вишита сорочка та народний одяг в цілому – є яскравим та самобутнім явищем культури, яке розвивалось та удосконалювалось протягом багатьох століть. Сорочку берегли як зіницю ока, адже це була не просто річ, а деяким, навіть магічним та містичним предметом, оберегом, який захищав людину від біди та негараздів. Недарма із сорочками пов’язана велика кількість різноманітних прикмет. Прилучення до сорочки починалось з раннього дитинства. Першу сорочку для немовляти шили з тканини, якою хрещені батьки обвівали свічки під час обряду хрещення. Таким чином новонародженого прилучали до «Царства Христова». В подальшому житті сорочка супроводжувала людину протягом всього життєвого шляху. Під час проведенння релігійних обрядів та ритуалів або будь-яких важливих урочистих подій, українці обов'язково вдягали вишиванку. Про це та інше із життя та побуту українців, нам повідала господиня музею Людмила Шамраєнко. 

А ми не втримались і приміряли страровинні українські сорочки.

Кольоровими нитками вишиванка вплетена у наші традиції і найважливіше те, що, маючи вікову історію, вона не втратила своєї популярності і до сьогодні.

До Дня пам’яті жертв політичних репресій 

 історичний книгопоказ "В книжковій пам'яті - Великий терор"

День Європи святкують щорічно кожної третьої суботи травня, а в країнах Європейського Союзу – 9 травня. Прикметно, що Україна – єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається це свято.

Різні святкові заходи проходять і в бібліотеках.

Пропонуємо вашій увазі віртуальне книжкове євроасорті «Літературні меридіани Європи», яке об’єднує  геніїв слова за географічною ознакою – письменників Європи.

Допитливим читачам відділ обслуговування дітей середнього та старшого шкільного віку Тростянецької філії-бібліотеки для дітей, пропонує знайомство з літературою, яка є у фондах бібліотеки для дітей. Вважаємо, що така література буде цікавою для читачів-учнів 5-9 класів, оскільки тут представлені твори на будь-який читацький смак.

«Гаррі Поттер»

Джоан Роулінг,  британська письменниця

«Гаррі Поттер» — серія з семи фантастичних романів англійської письменниці Джоан Роулінг. У книгах розповідається про пригоди юного чарівника Гаррі Поттера і його друзів Герміону Грейнджер і Рона Візлі, які навчаються у Гоґвортській школі чарів і чаклунства. Основний сюжет присвячений боротьбі Гаррі проти темного чаклуна лорда Волдеморта, який намірюється стати безсмертним, повалити чаклунський керівний орган званий Міністерством магії і підкорити всіх чарівників і маґлів (не чарівників).

«КАРЛОТТА»

 

Дагмар Хосфельд, німецька дитяча письменниця

Серія з 4 книг про Карлотту – дівчинку, що вчилася в інтернаті "ПринцЗеє".

У неї були батьки, та вони розлучилися. Що робити, коли в мами нова родина, а тато на кілька років поїхав у відрядження. Варіантів кілька, але Карлотта обирає найважчий – відправитись до інтернату. Тут їй доведеться порозумітися з дивними сусідками, навчитися давати відсіч ворогам і, звичайно, вперше закохатися. Життя в інтернаті сповнене цікавих подій і таємниць, але спочатку Карлотта має зіткнутися з серйозними випробуваннями на міцність...

«ЛОЛА»

Ізабель Абеді,  німецька дитяча письменниця

Серія з 9 книг  про «Лолу».

Це книга про дівчинку, котра в кожній книзі уявляє себе кимось іншим. Наприклад, у першій – поп-зіркою, у другій – репортером газети, у третій – секретним агентом… І усе це ТАААК цікаво описано!

Сім'я у неї дуже незвичайна: тато з Бразилії, трирічна тітка, дідусь, який не розрізняє кольори… У кожній книзі вона переживає просто ВЕЛИЧЕЗНУ кількість різноманітних пригод.

А ще сюжет може робити максимально несподівані повороти.

«ЙОРҐЕН + АННА = ЛЮБОВ»

Вігдіс Йорт,  норвезька письменниця

У дівчинки Анни до одного дня було звичайне життя. До дня, коли у школу прийшов новенький Йорґен. І ось тоді для неї багато чого змінилося…

Красуні Еллі хлопець також припав до смаку, і боротьба за нього виявилася аж ніяк не простою

«БУБА»

Барбара Космовська,  польська письменниця

 «Буба», «Буба мертвий сезон» роман польської письменниці Барбари Космовської, який вийшов у серії «Прикольна книжка» молодого львівського видавництва «Урбіно».

Це книга про життя польської шістнадцятирічної дівчинки, яку всі кличуть Бубою, хоча її справжнє ім’я – Агнешка. Вона мешкає разом із «зірковими» батьками (мама Марися – відома письменниця, яка пише жіночі романи, тато – ведучий телепрограм про людські долі) та дідом Генриком.

«Буба» – це книжка для сімейного читання, написана в пригодницькому жанрі. Авторка цікаво виписує кожного персонажа, настільки добре, що про нього можна самому вигадати ще одну гумористичну історію. Герої «Буби» тримають читача в напрузі, від них весь час чекаєш несподіванки. В результаті читач не встигає оговтатися від одного сюжетного повороту, коли його знаходить новий.

Особливість твору – неперевершено лукавий гумор. 

«ПЕППІ ДОВГАПАНЧОХА»

Астрід Ліндгрен,  шведська дитяча письменниця

Дівчинка, для якої затісні будь-які рамки - фантазерка, бунтарка, жартівниця. Неймовірно сильна. Неймовірно щедра. І трішечки самотня. Хочеш подружити з нею? Тоді розгорни мерщій книжку уславленої шведської письменниці Астрід Ліндґрен і поринь у пригоди Пеппі Довгапанчохи - доньки капітана, який став найсправжнісіньким королем.

Метт Гейг,  британський письменник

«ХЛОПЧИК НА ІМ’Я РІЗДВО»

 

Метт Гейґ - один з найпопулярніших сучасних авторів, чиї твори перекладено більш ніж 25 мовами. Ідея книги «Хлопчик на ім’я Різдво» з’явилася після того, як син запитав його, яким був Санта-Клаус у хлопчачому віці.

«ДІВЧИНКА, ЯКА ВРЯТУВАЛА РІЗДВО»

 

Батечко Різдво запізнюється і дівчинка Амелія втрачає останні сподівання. Бо важко не втрачати надію коли все геть погано. Хтось прикладає зусиль аби нашкодити Різдву. Різдво треба рятувати!

Із дотепними та емоційними ілюстраціями Кріса Моулда.

«ЧАРЛІ БОН І ЧАСОКРУТЬ»

Дженні Німмо

Дженні Німмо — британська авторка дитячих книг, включаючи багато фантастичних і пригодницьких романів. Найвідомішою її роботою можуть бути діти Червоного короля, також відомі як серія Чарлі Боун або серія «Червоний король», в якій чарівний талант Чарлі Боуна втягує його в зловісні інтриги своєї нової школи.

У другому романі серії про пригоди Чарлі Бона для головного героя починається новий семестр в Академії Блура. Чарлі не розраховував, що його життя в цій стародавній школі, де він встиг нажити і відданих друзів, і небезпечних ворогів, буде легким. Однак усім серцем сподівався, що його навчання не принесе неприємних сюрпризів. Аж тут з’являється Генрі Юбім, якого Часокруть переніс із морозної зими 1916 року в таку ж холодну зиму 2002-го. Блури та підступні тітки Юбім нишпорять усюди, намагаючись піймати Генрі, і хлопцеві знадобиться допомога Чарлі, щоб вижити. В Академії Блура може бути дуже небезпечно…

«ЧАРЛІ І ШОКОЛАДНА ФАБРИКА»

Роальд Дал,  валлійський письменник норвезького походження

Чому діти всього світу люблять книжки Роальда Дала? Завдяки неймовірному польоту фантазії та дуже симпатичним персонажам.

Казкова повість «Чарлі і шоколадна фабрика» — не виняток. Її чарівний світ міниться барвами й змінює форми, наче шоколад, що плавиться у великому казані. Дія повісті відбувається на чудернацькій фабриці, де виготовляють вигадані солодощі, — і, здається, від сторінок книжки аж линуть неймовірні пахощі. На доброго і щирого хлопця Чарлі за воротами колись замкнутої від усього світу фабрики, якою заправляє дивакуватий власник Віллі Вонка, чекають дивовижні пригоди. Чарлі потрапить туди не сам, а в товаристві інших дітлахів. Але чи всі зможуть пройти крізь випробування? Читачеві неодмінно закортить про це довідатися.

 «НІНА - ДІВЧИНКА ПЛАНЕТИ ШОСТОГО МІСЯЦЯ»

Муні Вітчер,  італійська письменниця

Муні Вітчер (Місячна чарівниця) — псевдонім сучасної італійської письменниці, яка написала серію книжок про дівчинку Ніну та її друзів, створивши дивовижний світ реальності й казкового трилеру. Головна героїня, мадридська школярка Ніна, дізнається про смерть свого діда, мага й алхіміка Михайла Мезинського. Вона приїздить до Венеції й отримує у спадок від діда магічну Книжку та інші атрибути магії й алхімії, а також він заповів їй головну справу свого життя — врятування планети Ксоракс, або Шостого Місяця. Ніна зі своїми друзями вступає в бій із Чорним Магом, князем Карконом, та його посіпаками.

8-9 травня увесь світ вшановує пам’ять усіх загиблих жертв у Другій світовій війні.

8 травня - День пам’яті та примирення, визначений Резолюцією Генеральної асамблеї ООН, а 9-го травня – День перемоги над нацизмом.

До Дня пам’яті та примирення і 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Тростянецька центральна районна бібліотеки підготувала віртуальну виставку «Ціна перемоги. Невідома Друга світова»

Колодія величаймо

Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи. Колодій, Колодка, Колодки, Масниці, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «Ніжкові заговини» тощо - різні назви давнього свята.

В прадавньому розумінні Колодій — це маленький Сонце-Божич, який уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм.

З наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. Отже — «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, настає новий етап його оновлення.

Починали святкувати Колодія на початку тижня. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду. Ритуали мали свою послідовність: народження, освячення, дієвість, смерть, захоронення та оплакування. Проте веселощі, кмітливі забави та жарти супроводжували умовні обрядові дійства упродовж усього тижня.

Незважаючи на різне тлумачення Колодія, свято широко відзначалося на всіх теренах України. І хоча є деякі відмінності у проведенні його в різних регіонах – зміст і характер були однаковими. Це – суто українське свято, і йому немає аналогів у інших народів.

Свято супроводжується обрядами, пов’язаним із проводами зими і зустріччю весни і має характер загального примирення, злагоди та всепрощення. За традицією в цей час влаштовуються народні гуляння, а всі дійства направлені на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну.

Протягом семи днів відбуваються урочистості, що славлять Колодія. Свято відлунює звичаєвість доби матріархату, оскільки жінки є головними дійовими особами. Цей тиждень ще також називали «Бабським тижнем» або попросту «Бабським», а Колодій, відповідно, - «Бабським святом». Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.

На Україні в усі часи головним обрядом Масниці були «колодки». Сонячну ознаку Колодія, як символ продовження роду, – маленьку вербову колодочку з навскісними хрестиками, перев’язану стрічечкою, дівчата прикріпляли на груди своєму хлопцеві, або «сповивали» і залишали до суботи.

Парубкам, котрі за рік не одружилися, чіпляли до руки чи до пояса колодку - загорнуте у полотно вже справжнє полінце, - у такий спосіб намагалися карати затятих одинаків. Пам’ятаючи про такий звичай, парубки заздалегідь готували «відкупного» грішми, подарунком або оковитою (виставляли могорича) - лише так можна було відкупитися.

На відміну від парубочої колодки, дівочу колодку оздоблювали паперовими квітами, барвистими стрі­чками та прив’язували дівчині, що забарилась із заміжжям, до лівої руки. Дівчата теж могли відкупитися стрічками, намистом, хустиною чи танцями і піснями.

В окремих місцевостях прив’язували колодку й батькам (до ноги) у покарання за те, що своєчасно не одружили своїх дітей.

Також в цей день парубки вибирають наречених.

Звичаєве право українців осуджувало тих, хто ухилявся від подружнього життя, а відтак, від продовження роду. А Колодій нагадував:

«Не жинився єси, то колодку носи!»

За народним повір’ям, Колодій — як Бог і опікун шлюбу, щедро обдаровував здоров’ям, злагодою, достатком тих, хто створював родини, дарував подружжю діточок.

Нагадати про старовинні народні обряди та звичаї вирішила й Тростянецька центральна районна бібліотека, яка спільно з районним будинком культури,  краєзнавчим музеєм організувала справжнє свято «КолоДій – приєднуйся і дій!».

Здоровий спосіб життя сьогодні – це вимога часу. Бути здоровим – це актуально, модно і престижно. Бібліотека для дітей як соціальний інститут покликана відповідати на нові вимоги суспільства, а тому формування здорового способу життя є одним з найактуальніших напрямків у роботі бібліотеки. Дя учнів школи №1 проведено цикл заходів: урок здоров’я «Світ чудовий, коли ти здоровий», година застереження «Чи поможуть вітаміни всім нам вчитися відмінно» під час яких діти зрозуміли, щоб допомогти здоров’ю потрібно дотримуватись простих правил гігієни, займатись загартовуванням, їсти їжу корисну для здоров’я, намагатись правильно проводити вільний час, бути добрим і робити добрі справи.

Знати історію свого народу а також тих, хто найбільше прославив рідну землю у світі – обов’язок кожного українця. Про славну доньку свого народу Лесю Українку в день її народження розповідали своїм читачам працівники Тростянецької філії-бібліотеки для дітей, які організували цикл заходів для учнів Тростянецької школи №1: літературно-поетичну годину «Леся Українка – поетична квітка України», літературні ранки «Віночок слави Лесі Українки» та «Вічно живий голос Лесі Українки».

Діти дізнавались про життя поетеси, переглядали мультфільм за мотивами казки «Біда навчить» та читали її вірші.

Усі присутні ознайомились з виставкою – персоналією «Леся Українка - дітям», поринули у світ творчості та краси поетеси.

Про Лесю Українку можна багато цікавого розповісти і дізнатись, бо її життя – це героїчна легенда, яку вона творила сама, перемагаючи важку хворобу, здобуваючи знання самоосвітою і творячи для нащадків таку неповторну прекрасну поезію.

Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. У його постаті українська нація ніби об'єднала найкращі сили й обрала співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, рідну Україну.

З цієї нагоди щороку, в районному будинку культури, відбувається традиційний районний конкурс читців шевченківського слова. Нині він проходив під назвою «Кобзар і Україна». У читаннях взяли участь  діти різних вікових категорій із сіл нашого району.

Усі присутні мали можливість ще глибше пізнати шевченкову літературну спадщину, філософські думки, осягнути значимість Великого Кобзаря для сьогодення. Піднесено і врочисто звучали поезії Тараса у виконанні учасників Шевченківських читань.

Було відзначено й нагороджено переможців конкурсу читців серед представників різних вікових категорій.

Літературна спадщина Тараса Шевченка, центральну роль в якій відіграє збірка поетичних творів «Кобзар», по праву вважається основою української літератури. В цьому році виповнюється 180 років виходу першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Про це йшлося в слайд-презентації «Духовний скарб народу», яку підготували працівники районної бібліотеки.

До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників.

Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.

Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.

Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.

 Ще були представлені перегляди творів Тараса Шевченка та різні видання «Кобзарів», які є у фондах районної бібліотеки.