З нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи в Інтернет-центрі районної бібліотеки представлено бібліовітраж тематичних видань із фондів бібліотеки «Майдан - сторінка живої історії». Сучасна документальна та художня література висвітлює факти, які увійшли в сучасну історію України, трагедією загибелі невинних людей, які продемонстрували свою гідність, своє прагнення до свободи. А ми маємо зберегти в пам’яті ті події, які нагадуватимуть прийдешнім поколінням про ціну здобутої для них свободи.

 

 

Сьогодні виповнюється 156–та річниця від дня народження Миха́йла Миха́йловича Коцюби́нського  (17 вересня 1864,  Вінниця  25 квітня  1913,  Чернігів) — українського письменника, громадського діяча.

В українську літературу ввійшов як майстер психологічної прози. Вершинами його художнього стилю критики вважають «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). 

Тростянецька центральна районна бібліотека підібрала низку цікавих фактів про М. Коцюбинського, а також оформила перегляд творів письменника, які є у фондах бібліотеки.

 

                Цікаві факти та бувальщини про Михайла Коцюбинського

 

Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці.

 

 

 

«Гвоздики Коцюбинського». Так , цю квітку акліматизував в Україні Михайло Михайлович 1909 року. «Італійська гостя» напрочуд добре прижилася на українській землі. З Чернігова, де жив тоді письменник, вона розійшлася по всій Україні.

 

 

 

 

 

 Був високоосвіченою людиною і читав дуже багато. Знав дев’ять мов – три слов’янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську… 

 

 

 

 

Стара відьма

 

 У Криворівні не могли не помітити, як Коцюбинський цікавиться селянським побутом. Один гуцул заходить до нього в неділю, чемно кланяється і питається:

- А чи це правда, що ви хочете нас у книжках розписати?

- Правда.

- Не тільки людей, але і всяку нечисту силу?

- І нечисту силу.

-То я прийду до вас із своєю жінкою. Ви такої старої відьми ні в нас, ні в околиці не знайдете.

 

Воли і коні

 

 У Криворівню, в Карпати, приїхали львівські дачники, щоб побачити Коцюбинського. Один із них почав висловлювати своє захоплення творчістю Коцюбинського:

- А прекрасні ваші твори ми добре знаємо. Наприклад, «Хіба ревуть воли…».

- Я не про воли, а про коні писав.

- Не розумію. Коні ж не ревуть?..

- Ну, і що з того? Коні не винні.

 

 

«Ось моя зброя»

 

 Улітку 1910 року Коцюбинський повертався з Капрі, де він жив разом із Горьким. Жандармерія дістала суворий наказ якнайпильніше перевірити речі М. Коцюбинського. Прикордонні чиновники брутально рилися в його валізі. На запитання: «А зброя у вас є?»— Михайло Михайлович відповів: «Так, є». Від несподіванки запанувала тиша. Потім зчинилася метушня: «Де зброя, де?»

На довгій паузі М. Коцюбинський з лукавою посмішкою показав на олівець, що виглядав з кишені його піджака, і сказав: «Ось моя зброя».

 

 Річниці від дня народження Івана Франка присвячується:

8 липня в Україні відзначають День родини – свято, яке покликане нагадати про важливість сім'ї для суспільства.

Це свято було започатковане Указом Президента України у 2012 році.

На думку істориків та соціологів, саме форма родини допомагала протягом багатьох століть визначити основний напрямок еволюції суспільства.

На цей день також припадає день пам'яті святих Петра і Февронії, яких вважають покровителями сім'ї і любові в православ'ї. Цих святих вважають гідним прикладом для наслідування і зразком ідеальної християнської сім'ї.

Районна бібліотека презентує прес-огляд «У колі дружної родини»

Історія свята Івана Купала

У цей день відзначають два свята. Церква згадує про народження Хрестителя Господнього Іоанна Предтечі, тому і християнське свято іменується його "Різдвом".

Друге свято в цей день, Івана Купала - язичницьке. Його відзначали слов'янські племена ще в дохристиянську епоху.

 

Святкування Івана Купала           

На Різдво Іоанна Предтечі обов'язково ходили в храм на службу.

Кульмінація Івана Купала припадає на вечір і ніч 6 липня. У ніч на Івана Купала прийнято розпалювати величезне багаття. Вважається, що воно володіє цілющою силою. Звідси і головне дійство свята - стрибки через багаття. Їх робили для того, щоб очиститися.

Також навколо багаття вночі водили хороводи, а потім з факелами йшли до водойми, де проходило "весілля вогню і води", коли об воду гасили смолоскипи. Після цього всі купалися до самого ранку. Наші предки вважали, що якщо в цей день скупатися у водоймі, можна позбутися від хвороб. Деякі дослідники вважають, що назва "Купала" пов'язане саме з цим обрядом.

Також одним з головних елементів святкування є квіти і трави. Дівчата плетуть вінки. З трав і квітів роблять обереги. На Купала травами прикрашають оселі. Звідси ще одна назва свята - Іван Травник.

Дівчата плели вінки і для гадання. Вони опускали свої квіткові головні убори з запаленими свічками в річку і дивилися. Якщо вінок відпливе найдалі, то його власниця стане найщасливішою. Якщо вінок потонув, то дівчина в найближчому році заміж не вийде.

Люди також намагалися знайти казкову квітку папороті. Вважається, що вона розквітає саме в купальську ніч. Того, хто знайшов - чекають скарби і виконання всіх бажань.

Також цього дня молоді люди шукають собі пару. Причому, в цьому випадку дозволено ініціативу проявляти дівчатам. Під час хороводу вони наглядають вподобаних юнаків. А коли починаються стрибки через багаття, то хапають їх за руку і біжать до багаття. Якщо стрибнули через вогонь і не відчепилися руками - скоро бути весіллю.

Про ці та інші обряди наших предків можна ознайомитись за народознавчим калейдоскопом  «Жива вода купальської ночі» в Інтернет-центрі районної бібліотеки.

День Конституції

28 червня вся Україна буде святкувати День Конституції. Це свято вважається одним із наймолодших, адже воно з’явилось лише після ухвалення Основного Закону України.

Писали українську Конституцію цілих шість років – з 1990 по 1996. На фінальному етапі її прийняття опинилося під загрозою зриву через розбіжності між президентом і Верховною Радою. Але в кінцевому підсумку Основний Закон України були прийнято о 09.18 год. ранку 28 червня 1996 року.

Попередники сучасної Конституції:

1. Конституція Пилипа Орлика – 1710 рік.

2. Конституція УНР –29 квітня 1918 року.

3. Мала конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року.

4. Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року.

З усіх пострадянських республік, Україна прийняла Конституцію останньою. А міжнародне співтовариство визнало її однією з найдемократичніших у світі.

                                    День молоді

В 1994 році Президент України Леонід Кравчук, з ініціативи молодіжних організацій, підписав указ  про святкування Дня молоді в Україні, який  припадає на останню неділю червня. У 2020 році це свято випадає на 28 червня.

Історія святкування Дня молоді бере свій початок ще з радянських часів. Вперше це свято відзначили у далекому 1958 році. А ось Міжнародний день молоді, який було засновано ООН, відзначається 12 серпня, Всесвітній день молоді – 10 листопада Міжнародний день солідарності молоді – 24 квітня.  Так, що молодь – Forever!!!

З цієї нагоди Тростянецька районна бібліотека організувала книжковий мікс для молоді «Я читаю!!!». Тут представлена література для молоді (і не тільки) на всі смаки.

В Україні 22 червня - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

За матеріалами сайту: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2726060-v-ukraini-sogodni-den-skorboti-i-vsanuvanna-pamati-zertv-vijni.html

В інтернет-центрі районної бібліотеки організовано виставку-спогад «Перегортає пам’ть сторінки».

День батька в Україні: історія свята

Нове державне свято День батька, починаючи з 2019 року, відзначається в Україні в третю неділю червня. І в нинішньому році ця дата припала на 21 червня.

А з'явилося свято в Америці у 1909 році. Місіс Додд з міста Спокан виступила з ініціативою створення дня в році, коли б діти могли висловити подяку і шанування своїм дбайливим татусям. Таким чином вона увічнила пам'ять свого батька, який, коли залишилася вдівцем, зумів виховати шістьох дітей без матері.

Працівниками філії-бібліотеки для дітей організовано перегляд літератури «В імені гордім – Батьківщина – слово «Батько» - слово корінне»

Цього дня 1652 року в битві під Батогом українські війська під проводом Богдана Хмельницького вщент розгромили польську армію коронного гетьмана Марціна Калиновського

Наступного року після катастрофічної для українців поразки під Берестечком і підписання тяжкого миру під Білою Церквою 1651 року, за умовами якого чи не вся Україна поверталася під ярмо польської шляхти і магнатів, відбулась переможна Батозька битва. Богдан Хмельницький укотре довів свій визначний талант полководця, а козаки – вміння перемагати. Для поляків, які після Берестечка розраховували на повний занепад козаччини, результати бойовиська під Батогом стали прикрою несподіванкою.

Щоби не допустити воєнного союзу України з Молдовою, польський уряд направив в Україну армію, яка складалася з 12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та 30 тисяч озброєних слуг. 22 травня (1 червня за новим стилем) українське військо на чолі з Богданом Хмельницьким атакувало польську армію під командуванням Калиновського біля гори Батіг, що біля берегів Південного Бугу на Брацлавщині (неподалік села Четвертинівки Тростянецького району, Вінницької області). Разом з козацькими полками в битві під Батогом брали участь загони кримських татар як тимчасові союзники Війська Запорізького. Бій тривав два дні і завершився повним розгромом польської армії.

В цій битві полягло майже все польське військо та німецькі найманці. Загинув і сам гетьман Калиновський з сином, а також майже вся командна верхівка поляків.

Внаслідок Батозької битви значну частину України було повністю очищено від польських військ, українські війська зайняли територію України до річки Случ. Битва під Батогом стала чи не останньою великою перемогою Богдана Хмельницького і українського війська. Вже через два роки українці шукатимуть союзу з Московією, татари вкотре зрадять, а Україна буквально втопатиме в крові, потерпаючи як від зовнішніх зазіхань агресивних сусідів так і від внутрішніх чвар.

В Інтернет-центрі Тростянецької районної бібліотеки оформлено перегляд літератури «Слава козацька не вмре, не загине», створено фільм «Батозька битва»

День вишиванки 2020 

День вишиванки – це всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу, збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді. Загалом це свято, коли українці в будній день одягають вишиванку на роботу, університет, школу чи садочок, протягом останніх років набуло особливої уваги та розквіту. Українську вишивку називають «Молитвою без слів», а сорочка є головним оберегом людини.  

З нагоди Всеукраїнського Дня вишиванки бібліотечні працівники відвідали районний краєзнавчий музей, де ознайомились з виставкою українських сорочок.

Українська вишита сорочка та народний одяг в цілому – є яскравим та самобутнім явищем культури, яке розвивалось та удосконалювалось протягом багатьох століть. Сорочку берегли як зіницю ока, адже це була не просто річ, а деяким, навіть магічним та містичним предметом, оберегом, який захищав людину від біди та негараздів. Недарма із сорочками пов’язана велика кількість різноманітних прикмет. Прилучення до сорочки починалось з раннього дитинства. Першу сорочку для немовляти шили з тканини, якою хрещені батьки обвівали свічки під час обряду хрещення. Таким чином новонародженого прилучали до «Царства Христова». В подальшому житті сорочка супроводжувала людину протягом всього життєвого шляху. Під час проведенння релігійних обрядів та ритуалів або будь-яких важливих урочистих подій, українці обов'язково вдягали вишиванку. Про це та інше із життя та побуту українців, нам повідала господиня музею Людмила Шамраєнко. 

А ми не втримались і приміряли страровинні українські сорочки.

Кольоровими нитками вишиванка вплетена у наші традиції і найважливіше те, що, маючи вікову історію, вона не втратила своєї популярності і до сьогодні.