Творчий доробок Михайла Старицького

Михайло Старицький належить до тих постатей в історії вітчизняної культури, які викликають подив і шану розмаїттям свого таланту: він увійшов в історію як поет і драматург, прозаїк і перекладач, організатор театральної справи — режисер, актор, керівник театральних труп, активний громадський діяч.

Творчість М.Старицького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літератури, у зміцненні в нашому письменництві реалізму.

До 175-річчя з дня  народження відомого українця , кафедрою юнацтва районної бібліотеки  в ЗОСШ №1-гімназія для учнів 10-го классу, було проведено усний журнал « Творчий доробок Михайла Старицького».

З вступним словом до учнів звернулася вчитель української мови та літератури Раїса Тиндиринда.

 З біографією класика та його драматургією  присутніх ознайомила працівник читального залу Лариса Білоус . Адже Михайло Старицький написав близько 30-ти п'єс. Завдяки корифею український театр зумів вирватись із «горілчано-гопачної» театральщини, розширив  коло тем: історія України — «Оборона Буші», «Маруся Богуславка»,  «Богдан Хмельницький», соціально-психологічна драма  "У темряві", життя інтелігенції — «Не судилось», філософська тематика — п'єса «Талан», соціальне-побутова  «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», драматична поема "Остання ніч".

Проте ім'я М. Старицького ми звикли пов'язувати саме з розвитком українського театру. Досить згадати, що саме завдяки Старицькому в 1883 р. з'являється перша професійна об'єднана українська трупа, де працювали М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Садовський, М. Заньковецька, М. Садовська-Барілотті.

Про поетичну творчість та мало відому прозу  Михайла  Старицького розповіла провідний  бібліотекар кафедри юнацтва Анастасія Ліпніцька.

 Серед письменницького доробку М. Старицького окреме місце належить поетичній спадщині, яка охоплює майже 40 років його життєвого й творчого шляху. Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів. Донині полонить українців своєю мелодикою й чарівністю поезія М. Старицького «Виклик», більше відома за її першим рядком «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…». Її як арію М. Лисенко використав у своїй опері «Утоплена».

Творчість Старицького ще чекає ґрунтовного об'єктивного дослідження. "Немає сумніву, що таке дослідження, - писав академік О. Біленький, - необхідне не тільки для пізнання письменницької індивідуальності Старицького, але й для історії, цілого періоду української літератури, українського театру, української громадськості".