22 січня українці щорічно святкують День Соборності, свято, встановлене на честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.

Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Фактично, саме цей день є Днем Незалежності України.  Другу дату, 24 серпня 1991 року, можна вважати днем Відновлення Незалежності після тривалої окупації.

Переговори щодо об’єднання ініціювала саме Західноукраїнська Народна Республіка, в обличчі її лідерів. Та ініціатива ця не була якимсь спонтанним рішенням, адже існував цілий об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави.

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день вже у 1999 році після Указу Президента України Леоніда Кучми.

Ще один цікавий факт: у 2011 році, указом президента-утікача, Віктора Януковича, День соборності 22 січня був скасований на офіційному рівні. А відновлено вже у 2014 році, після його втечі.

Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг вздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.

До 100-річчя проголошення Акта Злуки науковці Національного музею історії України  підготували низку унікальних експонатів, які є свідками тих буремних часів.

Зокрема, на виставці вперше показано срібний поховальний вінок для Січових стрільців, полеглих у листопаді 1918 р. в бою під станцією Мотовилівка. Завдяки цьому бою фактично став можливим прихід до влади Директорії УНР. Останки Січових стрільців були урочисто поховані у Києві 19 січня 1919 року на території Маріїнського парку. Зараз місце поховання невідоме. Срібний вінок на могилу покладало керівництво Директорії УНР С. Петлюра і В. Винниченко. Вшанувати полеглих вояків прибула й делегація ЗУНР. Збереження цього унікального експонату до сьогодні є неймовірним, адже пам’ятки часів Української революції 1917–1921 рр. ретельно знищувались радянською владою.

Реставраторам знадобилось майже два роки, щоб відреставрувати цей 6-кілограмовий срібний вінок із фондів НМІУ.

Про історичні події того періоду в історії України можна дізнатися з літератури, яка представлена на книжковій викладці в Інтернет-центрі районної бібліотеки «Соборність України – основа державності». Запрошуємо до перегляду.