Двадцять  шість  років  тому,  15  лютого  1989  року,  останній  солдат  колишнього радянського Союзу  перейшов  кордон  між  Афганістаном  і  Таджицькою  республікою, між  війною  і  миром, залишивши  позаду  дев’ять  років  афганського пекла.

    Цей  день  важко  назвати  святковим, в  історію  він увійшов  як  день  виведення  радянських військ  з республіки  Афганістан. Сльози, горе, невиправдані  втрати  і  радість  повернення  живими  з  пекла, яким  називали  війну  в  Афгані. Для  багатьох  тих, хто  пройшов  горнило  випробувань, Афганістан  став  школою  виживання,  мужності,  дружби  і  невигойною  раною…

    Сьогодні  важко  виправдати  втрати  у  цій  війні. Понад  три  тисячі  уродженців Вінницької  області  брали  участь  у  бойових  діях.  Сто шістдесят воїнів – афганців  загинули  і  повернулися  на  Батьківщину  в  «чорних  тюльпанах»,  двоє  пропали  безвісти. За  двадцять  шість  років  з  початку  припинення  війни  понад  сотню молодих  людей, у  розквіті  сил, від  поранень  та  хвороб  залишили  цей  світ.

    З  нашого  району  в  афганській  війні  брали  участь  150  військових, загинули  троє: Михайло Іваненко  з   Красногірки,  Сергій   Мурований  з  Капустян,  Михайло  Лизак  з  Тростянчика.

 Сьогодні  відділ  обслуговування   бібліотеки  для  дорослих  представив  для  своїх  користувачів  тематичний  перегляд  літератури «Афганістан – це  і  наш  біль». До  уваги  читачів  документальна  і  художня  література  на  сторінках  якої  висвітлені  історичні  події, листи, поезія, спогади  солдат  і  офіцерів  які  пройшли  Афганістан і  повернулись, і  які  навічно  залишились  героями  афганської  війни.