Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. У його постаті українська нація ніби об'єднала найкращі сили й обрала співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, рідну Україну.

З цієї нагоди щороку, в районному будинку культури, відбувається традиційний районний конкурс читців шевченківського слова. Нині він проходив під назвою «Кобзар і Україна». У читаннях взяли участь  діти різних вікових категорій із сіл нашого району.

Усі присутні мали можливість ще глибше пізнати шевченкову літературну спадщину, філософські думки, осягнути значимість Великого Кобзаря для сьогодення. Піднесено і врочисто звучали поезії Тараса у виконанні учасників Шевченківських читань.

Було відзначено й нагороджено переможців конкурсу читців серед представників різних вікових категорій.

Літературна спадщина Тараса Шевченка, центральну роль в якій відіграє збірка поетичних творів «Кобзар», по праву вважається основою української літератури. В цьому році виповнюється 180 років виходу першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Про це йшлося в слайд-презентації «Духовний скарб народу», яку підготували працівники районної бібліотеки.

До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників.

Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.

Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.

Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.

 Ще були представлені перегляди творів Тараса Шевченка та різні видання «Кобзарів», які є у фондах районної бібліотеки.