Мендель Ошерович
(січень
1888, Тростянець - 16 квітня 1965, Нью-Йорк) — американський
єврейський журналіст, прозаїк, драматург, історик і перекладач. Свідок
Голодомору в Україні.
Народився у великій
єврейській родині у містечку Тростянець тодішнього Брацлавського повіту Подільської губернії. Мав не менш ніж 5 братів і сестер. Є
відомості, що він отримав військову підготовку і служив у російській армії. У
1909 емігрував через Палестину на Захід і опинився у Нью-Йорку. Починаючи
з 1914 по 1965 рік, як штатний журналіст, дописував для щоденного єврейського
часопису соціалістичного спрямування "Forverts" і був автором
багатьох книг, серед яких три романи та книга про єврейський театр а також
п'єси, спогади та історичні розвідки, включно з історією життя у єврейських
містечках (1948) та тритомної енциклопедії євреїв в Україні. Англомовна
(п'ятитомна) «Енциклопедія України» Кубійовича також пише про нього як про
українофіла, який був головою Товариства пам'яті українських євреїв та Комітету
допомоги євреям України. Він добре володів українською та російською мовами,
тому редакція направила його до Радянського Союзу. У 1932 році журналіст
розпочав подорож із відвідин рідного міста на Поділлі. Спогади про візит увійдуть
до книги: “Як живеться люду в Радянській Росії”, опублікованій після
повернення. В ній Ошерович згадує, зокрема, про голод, який панував у містечку
Тростянець.За спогадами Менделя Ошеровича, більшість, з ким йому доводилося
спілкуватися у Тростянці, скаржилися на голод. Він часто не впізнавав знайомих
з дитинства людей, які носили лахміття та мали змарнілий вигляд. Голодна смерть
стала буденною справою і нікого не дивувала, окрім приїжджого.“Селяни на ярмарку майже нічим, окрім харчів,
не торгують, продають черствий хліб за десять, дванадцять, а то й п’ятнадцять
рублів за хлібину; продають редьку, засушені грушки, яйця, цибулю, часник, і
таке інше. І все це страшенно дороге, все на вагу золота, і коли жінка може
собі дозволити купити птицю за 10-12 рублів, вона боязко озирається довкола,
щоби птицю в неї не вихопили по дорозі...” - із спогадів журналіста.
Репортер згадує і про стан промисловості. Зокрема, про цукровий завод у
Тростянці, один з найбільших у Південно-західному регіоні, який постачав
продукцію в Росію та за кордон, а також забезпечував роботою місто та
навколишні села. Мандрівник побачив підприємство зупиненим.
“Автомати стоять нерухомо... Склади спорожніли. Комини більше не гудуть.
Шляхи перетворились в багнюку. Помешкання почорніли. Усе тут перебувало в
запустінні, брудне й запаскуджене,” - зазначав він.
Але Ошерович помітив, що одна
частина все ж працювала. На ній у три зміни трудились 24 робітники.
“І знаєте, що вони виробляли? Продукт, в котрому була велика потреба, бо
без нього, боронь Боже, не протягнеш — там виробляли горілку…” - резюмує
автор.
Його
книга про Голодомор «Як живуть люди в Радянській Росії»: враження з поїздки,
вперше опублікована у 1933 році, була перекладена з їдиш на англійську мову і
видана в Торонто в 2020 році під загальною редакцією Любомира Луцюка,
канадського історика і географа українського походження.
У 2017 році мовознавиця
Оксана Щерба переклала книжку про подорож Менделя Ошеровича українською для
одного з видавництв. Однак видання цієї праці наразі затримується.
Використані джерела:
3. Американський журналіст відвідав
Вінничину під час Голодомору. Ексклюзиві уривки з
книги спогадів .https://vinbazar.com/news/suspilstvo/amerikanskiy-jurnalist-vidvidav-vinnichchinu-pid-chas-golodomoru-eksklyuzivni-urivki-z-knigi-spogadivfoto
Немає коментарів:
Дописати коментар