Вишиванням українці займаються більше тисячі років,переважно це робили дівчата, які готували до шлюбу спеціальну скриню з посагом. Дівчата з сімей малого достатку мали 30-40 вишиванок, середього - 50-70, а дівчата із заможних сімей більше ста сорочок з вишивкою.

Також у народі вірили, що вишита матір'ю сорочка для немовляти стане сильним оберегом, тому під час її створення жінки співали пісень та молилися. Зазвичай сорочки пряли з конопель або льону, тому що вважали ці рослини природними захисниками від усього лихого.

Сакральне значення вишиванок складно переоцінити, оскільки в них було важливо все: нитки, походження тканини, орнамент, кольори, кількість стібків. Найдавнішою вишивкою є білими нитками по білій тканині. Такому рукоділлю передувала довга процедура трирічного вибілювання ниток.

До Всесвітнього Дня вишиванки в Четвертинівському народному краєзнавчому музеї експонуються роботи завідуючої Четвертинівською бібліотекою-філією Рябокінь Тетяни Василівни.